Психологічний імунітет. Як відновити сили.
Життя українців назавжди поділилося на до і після 24 лютого 2022 року. На думку психологів, головний стан, із яким маємо боротися зараз, це відчуття безсилля. Перебувати в такому стані шкідливо для психіки і дорослих, і дітей. Як же підтримати психологічний імунітет та відновити сили.
Бути в дії. Запитуйте себе: кому я можу допомогти зараз? Це допомагає і нам, і дітям. Мати мету і роль дає сенс у складній ситуації. Тож маємо подбати, щоб бути зайнятими. Давайте дітям конкретні завдання: «Порахуй, скільки дітей», «Допоможи мені зробити це і це». Подумайте, що ще може зробити дитина, щоб допомогти собі.
Обов’язок. Обов’язок рятує людину. Запитайте себе: за що я відповідаю? Наприклад, за те, щоб заспокоїти та зайняти дітей (навчанням, волонтерством за віком), за зв’язок із колегами, керівником. Дітям також давайте посильні обов’язки — це повертає відчуття контролю. Якщо дитина має місію, буде відчувати себе потрібною, а це дає сили.
Рутина. Рутина та звичність — велика сила. Школа має повернутися до рутини. Важливо знову зробити розклад занять. Навіть зараз, коли все змінилося, для дитини це буде частиною зайнятості, яка збереглася. Це дає наснагу, адже тут дитина знає, що потрібно робити: що буде сьогодні, що буде потім.
Організація. Коли світ змінився, потрібно організувати свій день. Навіть найменші побутові справи чи проблеми, які ми вирішуємо, укріплюють нас.
Якір. Подумайте: що допомагає мені? Що тримає мене? Сім’я, друзі, робота, мета. Послухайте музику, поговоріть із близькими, знайдіть маленьке задоволення в ситуації. Запитайте дитину: що тобі дає задоволення в цій ситуації?
Бути на зв’язку. Створіть коло людей, з якими ви тримаєте зв’язок. Особливу увагу приділіть дітям, які віддаляються, усамітнюються. Ініціюйте з ними зв’язок і тримайте контакт.
Встановити різницю між «небезпечно» і «страшно». Небезпека — це коли є конкретна загроза, її можна зменшити дією. Страх — це наше відчуття, а не небезпека, проте тіло поводиться так, наче це небезпека. Поясніть цю різницю дітям і запитайте: зараз вам небезпечно чи просто страшно? Якщо є відчуття страху, можемо пробувати разом повільно дихати, стискати-розслабляти м’язи, відволікати увагу.
Розмовляти з дітьми спокійно. Якщо дорослі нервують, то це дуже впливає на дітей. Тому обмежте перегляд новин дітьми. У розмовах з ними передавайте інформацію відкрито і спокійно, розповідайте факти, а головне — слухайте, що діти вже знають.
Пам’ятайте: якою б складною не була ситуація, вона мине і ми здолаємо труднощі.
