Дитина раннього віку відрізняється від старших дітей тим, що її дії часто не осмислені, а здійснюються під впливом почуттів та поточних бажань, що виникають у певний момент. Ці почуття здебільшого викликаються безпосереднім оточенням, тими речами, що потрапляють дитині на очі. Тому її поведінка залежить від зовнішніх факторів. Маленька дитина легко привертається до чогось нового, але її також легко відволікти. Наприклад, якщо дитина плаче через образу, її можна втішити, запропонувавши їй іграшку або чимось іншим зацікавити. У ранньому дитинстві дитина стає дуже залежною від схвалення і уваги дорослих і сильно переживає, коли цього не отримує. Позитивне визнання з боку оточення викликає в дітей гордість, і вони прагнуть продемонструвати свої досягнення, аби отримати схвалення. Згодом вони починають відчувати сором, якщо їхні дії не відповідають очікуванням дорослих. Іноді це почуття сорому може бути настільки сильним, що зупиняє дитину від важливих для неї вчинків або віддачі улюбленої іграшки. Важливим етапом розвитку є усвідомлення дитиною себе як окремої особистості, яка має свої бажання, що інколи можуть співпадати з бажаннями дорослих. Дитина починає виконувати прості дії без допомоги дорослих і розуміє, що вона сама їх здійснює. Гра має великий вплив на розвиток дитини, адже через неї малюк пізнає соціальні взаємодії дорослих, намагається наслідувати їх і здобуває навички спілкування. Іграшки допомагають дитині вивчати турботу та емпатію через піклування про ляльок і тварин, створюючи власні уявні ситуації на основі свого досвіду. Гра сприяє розвитку почуттів та волі, і в цьому процесі важливу роль відіграють іграшки. Дошкільник прагне отримати схвалення від дорослих і завжди хоче виправити ситуацію, якщо він відчуває, що заслуговує на покарання. Важливість соціального визнання для дитини очевидна, але це може призвести до негативних проявів, як-то неправда або заздрість, що виникають із бажання досягти визнання. Іноді діти можуть обманювати для досягнення мети або через невизнання їхніх потреб. Поява страху у дітей часто зумовлена невірним вихованням або надмірною тривогою дорослих, що підвищує рівень тривожності у малюків. Страх може бути також викликаний спостереженням за страхами дорослих. Ігри дітей дошкільного віку набувають соціального змісту і відображають людські відносини. У цей період дитина починає переходити від маніпулювання предметами до рольових ігор, де вона займає образи дорослих і відтворює їхні дії. Рольова гра допомагає дітям вивчати соціальні ролі та функції предметів через іграшки, що є символічними замінниками реальних об'єктів.