Доброго ранку, моя Україно, українці і всі мирні, добрі люди!
Ось і прийшла до нас Снігова Королева — Зима. Скільки нових, світлих вражень принесла вона! Неначе, білим непорочним покривалом укрила весь білий світ для зміни на нові світлі і чисиі оновлення нашої матінки Землі. Від тієї білої краси серце завмирає і холод зимній, неначе, десь пропадає, а лиш дитинства світлі спогади всю лушу красою тією зігрівають.
ПРИВІТ, ЗИМОНЬКО
Іскристі кришталевим пензлем візерунки
Зима малює у моїм вікні.
Перші засніжені розкидала дарунки
По всій замерзлій холодом Землі
Перші поцілунки Зими земля приймає —
Світ в свої обійми заключає.
Наче, заворожена припала до вікна,
А там ідуть справжнісінькі дива:
Вчепились за дахи, повисли на деревах
Сонних і оголених грудневих
Сніги. Вальсує Королева Сніжна Зима,
Землю пушистим килимом вкрива.
" З першим, Зимо, днем!" —
кажу й виходжу за поріг...
Холодом тремтять коліна, зуби,
На губи до мене лізе цілуватись сніг,
А я стою і кутаюся в шубі.
З снігу морозива так хочеться лизнути!
Встиг Дитинства спогад промайнути.
Навколо мене витанцьовують блискучі
Діамантові небес пушинки.
Лягають на повіки, зазирають в очі
Допитливі диво-балеринки.
Лізуть на щоки і лóскітно залазять в ніс —
Радію, вже й не холодно мені!
Прийду до хати, вип'ю філіжанку чаю
З ароматних ніжних мандаринок.
Закутаюсь у теплий плед і заскучаю
За дитинством в спóгадах мрійливих.
Що ж ти таке зробила, Зимонько, зі мною?
То перший сніг всьому став виною....
01.12.2023
© Люба Курганська
