Жила-була бідна сім’я. Дітей було багато, а грошей - не дуже. Бідна мати без кінця готувала, прала і голосно скаржилася на нещасне й важке життя.
Нарешті вона зовсім вибилася з сил і відправилася за порадою до мудреця: як стати хорошою матір'ю? Вийшла від нього мовчазна й замислена. І з того часу її як підмінили. І хоча грошей у сім'ї не додалося, і діти не стали більш слухняними, та мама більше не сварила їх, а на обличчі її розквітла привітна посмішка.
Близькі дивувалися тільки одному: раз в тиждень вона йшла на базар, а повернувшись, на весь вечір закривалася у себе в кімнаті. Дітей мучила цікавість. Одного разу вони порушили заборону і зазирнули до мами. Вона сиділа за столом, пила чай, їла солодкі цукерки та посміхалася.
"Мамо, що ти робиш? А як же ми?"- обурено закричали діти.
"Тихо, діти, тихо! Не заважайте! — спокійно відповіла вона. — Я роблю вам щасливу маму!"
Мораль: щоб віддати щастя іншим, потрібно виростити його в собі. Знайдіть час для себе!
Щоб була щаслива вся родина, у першу чергу треба, щоб щасливою була мама, особливо, якщо вона - вчителька!