Різниця між дівчиною та жінкою (розмова батька і сина)
Якось увечері, сидячи біля вогнища, син запитав батька:
— Тату, а скажи… яка різниця між дівчиною і жінкою? Вони ж обидві гарні, добрі, ніжні…
Батько усміхнувся і відповів:
— Бачиш, сину… Дівчина — це весна. Яскрава, квітуча, свіжа. А жінка — це літо. Зріле, тепле, глибоке.
— Але як це зрозуміти в словах? — не вгавав син.
Батько задумався на мить, а потім тихо мовив:
— Дівчина скаже: «Я хочу, щоб мене кохали».
А жінка скаже: «Я хочу бути з тим, хто любить мою душу, а не лише зовнішність».
— Дівчина скаже: «Він має бути ідеальним».
А жінка скаже: «Я прийму недосконалого, якщо він буде щирим».
— Дівчина скаже: «Я хочу, щоб він писав, дзвонив, шукав мене».
А жінка скаже: «Я хочу тиші, в якій буде спокій поруч із ним».
— Дівчина скаже: «Мені потрібно, щоб про мене всі знали».
А жінка скаже: «Мені достатньо, щоб він знав мою цінність».
Син довго мовчав, а потім тихо спитав:
— А ким краще бути?
Батько усміхнувся і сказав:
— Дівчиною бути легко — це дає молодість. А жінкою стати — треба пройти шлях.
Шлях розчарувань, зростання, прощення і любові до себе.
Дівчина чекає, щоб її зробили щасливою.
Жінка знає, що щастя — всередині неї.
Син кивнув.
Того вечора він навчився дивитися не тільки на очі — а глибше, в душу.
Бо тепер знав: зрілість — це не вік. Це глибина.
