Притча: «Насіння доброти»
Одного ранку бабуся залишила на лавочці біля під’їзду маленький пакунок: яблуко, цукерку і записку — «Для тебе, якщо маєш важкий день».
Хтось взяв його — і посміхнувся.
Наступного дня хтось інший залишив два яблука й теплу фразу. А потім — чай у термосі. Теплі шкарпетки. Листівка зі словами: «Ти важливий».
І ось вже біля тієї лавки щодня з’являлися дрібнички добра. Люди залишали, що могли — і брали, що потребували.
Бабуся спостерігала з вікна й усміхалася.
Ніхто так і не дізнався, з чого все почалося.
Але одне маленьке яблуко стало садом добрих сердець.
🔸 Навіть найменший вчинок може прорости добром у чийомусь житті. І не завжди ми побачимо плоди — але вони точно з’являться.
