Одного разу до мудреця прийшов юнак і запитав:
— Учителю, я хочу одружитися. Але мрію знайти ідеальну жінку. Гарну, мудру, добру, лагідну, сильну, ніжну — щоби все в одному. Скажіть, чи існує вона?
Мудрець усміхнувся і відповів:
— Я шукав її усе своє життя. Був у далеких містах, у високих горах і навіть у пустелях. Бачив багатьох прекрасних жінок — одна мала добре серце, інша була надзвичайно розумною, ще інша — мала душу, сповнену світла. Але… жодна не була ідеальною. І я залишився сам.
— Чому ж ти не обрав хоча б одну з них? — здивувався юнак.
Мудрець подивився у небо і сказав:
— Бо шукав жінку без жодної вади, замість того, щоби полюбити ту, яка своєю любов’ю змінює світ. Бо думав про досконалість, а не про душу. А справжня ідеальність — не в переліку рис, а в тому, як ви дивитесь одне на одного.
— То як же знайти ідеальну жінку? — тихо спитав юнак.
Мудрець усміхнувся і відповів:
— Не шукай ідеальну. Шукай свою. І якщо ти любитимеш її щиро — вона і буде ідеальною саме для тебе.
