Йшов сніг. Взимку це звичне діло. Погода була чудовою , і великі пухнасті сніжинки кружляли у танку, повільно наближаючись до землі.
Дві сніжинки, які летіли поруч, вирішили поговорити. Боячись загубити одна одну, вони взялися за руки , і одна з них весело говорить:
-Як добре летіти, насолоджуватися польотом!
-Ми не летимо, ми просто падаємо,- сумно відповіла друга.
- Скоро ми зустрінемося із землею і перетворимося на пухку ковдру, яка зігріватиме землю!
-Ні, ми летимо назустріч смерті, а на землі нас просто розтопчуть!
-Ми станемо струмочками і потечемо до моря. Ми будемо жити вічно! - сказала перша.
- Ні, ми розтанемо і зникнемо назавжди, -перечила їй друга.
Нарешті їм набридло сперечатися. Вони розжали руки, і кожна полетіла назустріч долі, яку обрала сама.