Бувають іноді моменти, коли все валиться із рук: оцінки , заліки, студенти.... І так щороку. Круг за круг.
Але ми вдячні маєм бути за те, що доля нам дала. Ну як тут молодість забути, коли навколо лиш вона?
Буяє, квітне пелюстками студентська юність, як весна! Ми з нею ділимось знаннями, свої знання дає й вона.
Так вересневим першим ранком лунає радість, гомін, сміх...Зустріне коледж наш на ганку викладачів, студентів - всіх!
А ось і літо на порозі.... Біжить, летить нестримний час. Наснаги, щастя вам в дорозі! Випускники ідуть від нас...
Ми залишаємось для того, щоб знов і знов зустріти їх - надію нашу і опору, здорових, сильних, молодих!
Хай мине вік або година, та пам"ятати кожен рад: ми з вами всі - одна родина, в якій повинен бути лад!