Прислів’я про виховання і навчання
Дитина вчиться всьому, що бачить у себе вдома.
Спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов’ю, потім - з гордістю, далі - з надією.
Якщо твої плани розраховані на рік - сій жито, якщо на десятиліття - саджай дерево, якщо на віки - виховуй дітей.
Як не навчить батько - не навчить і дядько.
Виховуємо хлопчика - формуємо людину, виховуємо дівчинку - створюємо всесвіт.
Ледача дитина, котрої батько не вчив.
Коли дитину не научиш в пелюшках, не научиш в подушках.
Не збирай сину худоби, а збирай йому розуму.
Син мій, а розум у нього свій.
Де багато няньок, там дитя каліка.
Хочеш зіпсувати дитину - дозволь їй робити все, що вона забажає.
Учи сина, як годуєш, бо тоді не навчиш, як тебе годуватиме.
Який талант у матці, такий і у дитятці.
Батькам не потрібно бути досконалими, досить бути розумному. Не можна уникнути помилок.
Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства.
Щоб змінити дитину її потрібно любити, вплив буде пропорційний кількості любові.
Людина без виховання - тіло без душі.
Без догляду і дерево не піднімається.
Дитятко - що тісто: як замісив, так і виросло.
Хто без призора з колиски, той все життя не при справі.
Побої мучать, а не вчать.
Німий докір важче сказаного.
У семи няньок дитя без ока.
Добрий приклад кращий за сто слів.
До чого дитини привчиш, то від нього і отримаєш.
Хто себе не направить, той і іншого на розум не наставить.
З кривого дерева крива і тінь.
Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.