Систематичність навчання припускає засвоєння учнями понять розділів у їх логічному зв'язку і наступності (спадкоємності). Системність - характерна ознака наукового знання. Вимога систематичності навчання випливає з принципу науковості і в системі принципів займає підлегле йому положення.
У дидактиці визначені такі вимоги до реалізації принципу систематичності:
планомірна організація і проектування процесу навчання, який будується на основі твердо встановлених навчальних планів і програм, що забезпечують вивчення чітко відібраного матеріалу за роками навчання, окремими навчальними періодами у навчальному році, окремими робочими днями і годинами;
поступовість і послідовність, з якими необхідно рухатися від кожного ступеня навчального процесу до наступного;
встановлення тісного і міцного зв'язку між вивченими питаннями у відповідній послідовності;
приділення особливої уваги головному, основному, навколо кого групується менш суттєве, вихідне;
встановлення суворого логічного зв'язку в розташуванні навчального матеріалу з послідовним порядком, коли наступне базується на попередньому та коли попереднє з логічною необхідністю потребує наступного;
ускладнення методів навчання відповідно до змісту навчального матеріалу;
систематична робота учнів над засвоєнням знань, умінь та навичок;
поступове ускладнення форм самостійної роботи школярів, у процесі якої вони ґрунтовно вивчають матеріал, оволодівають прийомами застосування знань і розв'язанням завдань;
організація підсумкового повторення за великими розділами навчального матеріалу та предмета в цілому;
постійна і планомірна перевірка та облік учителем знань, умінь і навичок учнів та прийомів їх навчальної роботи.
Аналізуючи суттєвий зміст наведених узагальнених номенклатурних вимог до реалізації принципу систематичності, не можна не звернути уваги на те, що всі вони з деякими незначними варіаціями побудовані на одній і тій же ідеї - поступовості і послідовності викладання і засвоєння знань у відповідності до логіки науки, а можливість формування системних знань школярів розглядається як логічний результат реалізації цієї вимоги. Одначе розташування елементів знань у лінійній послідовності, переважно на основі одного виду логічних відношень, не дозволяє учням усвідомити всієї різноманітності зв'язків, об'єктивно існуючих між ними.
Таким чином, поняття "системність" не тотожне поняттю "систематичність" і має суттєво інший зміст.
У дидактиці поняття "системність" розглядається в трьох аспектах:
як принцип навчання;
як якість знань учнів;
принцип управління навчально-виховним процесом.
Як принцип навчання "системність" вимагає забезпечення формування у школярів системи знань.
