= ПРИКИПІВ Я ДУШЕЮ ВСІЄЮ =
Не до див чи святинь світових,
Не до пам*яток й злетів ромеїв-
Прикипів я душею всією
До безкраїх ланів чарівних.
Білі гуси над лугом летять,
Перший промінь несуть до світлиці…
П*ю цілющий нектар із криниці
Між беріз,де живе благодать.
Чи джерельний сріблястий потік,
Чи земля, що квітчає садами,
Прикували мене ланцюгами
До країв мальовничих навік?
Під калиною роза вітрів
Замість мами мене колисала,
Над колискою стиха співала
Про величність та славу дідів.
Тут немає дрібних чи малих
Особистостей, друзів чи долей,
Тут на поклик духовний без волі
Прикипів я до плес голубих.
Саме з мови й ліричних пісень
Витік-корінь моєї родини:
Ми даруємо людству перлини-
Хліб та сіль,що освячують день.
Під акорди багряних зірниць
Від роси на пелюстці лілеї
Прикипів я душею своєю
Весь до золота спілих пшениць.
М Стасюк Книга поезій"Місія")
