прихилити б тобі небеса
і до серця тебе прихилити
доки котиться світом гроза
і немає в грози фаворитів
де боліди торкаються сфер
і згорають як ранні софіти
так і люди згасають тепер
а так хочеться, Боже, горіти
а так хочеться... ще кілька слів
написати, щоб стало світліше
щоби то му, хто ще не згорів
знайшлась іскра в одному із віршів
знайшлось слово цілюще, живе
і тоді в чорноземі зернина
міцним колосом знов проросте
і наповниться світлом людина
і запалить мільйони сердець
і прихилить для іншого небо
бо, насправді - це ще не кінець
і це світло... насправді.. для Тебе...
Ілона Ельтек. 16.03.2021р.
Світлина з Інтернету.
