Приходимо в житті до Бога
Ми через Пресвяту Марію.
Вона, як Матір, із порогу
Благословляє нас надійно.
Не відцураймося ніколи
На старість чи як загордившись.
Відкличмося на гін любові,
Бо Бог приходить часто в тиші.
Він хоче бачити такими
Нас, справжніми, без шан і фальшу.
Можливо кострюбатих, тихих,
Довірливих та на подальше.
Хіба значимі наші слава,
Скарби, здобутки і таланти?
Якщо пихаті з того стали,
Не можемо як слід кохати.
Найбільше лиш любов вартує.
Ціна ж любові – вповні щастя,
Як доброго ти маєш друга,
Кому відкриєш душу, власне.
