Прийдіть, дощі!
Вгамуйте сушу!
Прийдіть мерщій,
омийте душу!
В пилу весь світ
і сохнуть трави.
Спадає цвіт,
мов від потрави!
Дмуть суховії,
невгамовні.
Ідуть події
переломні.
Цією згубною весною
вся нечесть вилізе війною.
Навколо хаос
і розгуба.
Чому так сталось?
Питання «руба».
Де брати сили,
щоб все змінити?
Нас розділили,
щоб перебити...
І кожен раз —
граблі ті самі!
Не вчить нас час?
Ми знов у ямі!
То де ж дощі?
Чи натяк з неба?
Згуртуйсь мерщій,
нам зміни треба!
Барчук Р
