Пригоди двох подружок
Жила-була собі в широкому полі маленька та дуже розсудлива Сільська Мишка. Вона мала затишну нірку під живим плотом і щодня ласувала тим, що дарувала їй природа: смачними пшеничними зернятками та соковитими корінцями.
Одного разу до неї в гості завітала давня подружка — вишукана Міська Мишка. Сільська господиня щиро зраділа гості й одразу почала пригощати її найкращими запасами, які знайшла серед голих нив. Проте міська гостя лише покрутила носиком.
— Подружко, — мовила Міська Мишка, — ти живеш тут занадто скромно. У моєму великому будинку панує справжній ріг достатку! Поїхали зі мною, і я пригощу тебе неймовірними делікатесами.
Сільська Мишка була цікавою, тому легко дала себе вмовити, і вони разом вирушили до великого міста.
Бенкет у великому місті
Коли вони прибули до ошатного міського будинку, Сільська Мишка аж очі зажмурила від подиву. Подружка розклала перед нею справжні скарби:
М’якенький білий хліб та добірний ячмінь.
Солодкий мед, родзинки та сушені смокви.
А на десерт — величезний, запашний шматок сиру з кошика.
«Оце так диво! — подумала Сільська Мишка. — Моє життя в полі було таким важким, а тут — справжня казка!».
Несподівані пригоди та важливий вибір
Але тільки-но подружки зібралися посмакувати сиром, як раптом двері з гуркотом відчинилися! Мишки з переляканим писком кинулися до вузької нірки. Вони ледь втиснулися туди вдвох, тремтячи від страху.
Коли все затихло, вони знову обережно визирнули, щоб доїсти ласощі, але за мить до кімнати зайшов хтось інший, щоб дістати щось із шафи. Налякані мишки побігли ховатися ще швидше, ніж минулого разу.
Сільська Мишка, хоч і була голодною, раптом зупинилася і сказала: — Люба подружко, дякую тобі за таку розкішну гощавку. Але знаєш що? Насолоджуйся цими делікатесами сама. Твій бенкет занадто небезпечний для мого серця.
Вона поправила свій кошик і додала на прощання: — Я краще повернуся на свої вільні ниви до корінців та зерен. Там немає таких ласощів, зате я можу спати спокійно, жити без страху і почуватися у повній безпеці.
З тими словами Сільська Мишка весело помахала лапкою і побігла назад до свого затишного, спокійного дому під живим плотом.
Дитяча поезія Ольги Кравченко
