Процес прийняття рішень і його суть залежить від характеру проблеми, яку треба вирішити і має в свою чергу досить суб’єктивний характер. Класифікувати рішення можливо в залежності від чисельності можливих рішень, чисельності станів навколишнього середовища, зміни тих чи інших його параметрів. Неможливо створити універсальну систему прийняття рішень, яка б підходила до типових управлінських задач та враховувала усі випадки. В деяких публікаціях є схеми процедури прийняття рішень для типових управлінських задач, і в них невід’ємним складовим є системний аналіз.
Вимоги до створення системи якісної освіти в гімназії – досвідчені вчителі, що мають бажання та можливості самовдосконалюватися постійно, без додаткового контролю з боку керівництва, використовуючи не просто звичні формальні методи (наприклад курси ЗІППО, що проводять організатори під час проведення вчителями уроків та неможливості керівництва організувати заміну), а практично необхідні, з корисними та сучасними методиками, направленими на підвищення інтересу та мотивації до навчання учнів, зацікавленості батьків. Розділення функцій в системі освіти повинно сприяти самостійності представників всіх ланок – адміністрації, вчителів, учнів та їх батьків.
При управлінні гімназією повинні враховуватися принципи системності (розвиненість в роботі директора всіх управлінських функцій, їх взаємодія і взаємозв'язок) , конкретності (шукати оптимальний для себе, своєї школи, її традицій, контингенту, особливостей педколективу варіант управління (його механізм, стиль, зміст, методи), міри, виключно важливий для раціонального поєднання відповідальності всіх органів, що беруть участь в управлінні, дозволяє тільки такі кількісні зміни характеристик управління, які не призводять до зниження якості, веде до економії часу і підвищення ефекту.
Взаємозв’язок всіх компонентів освітньої системи гімназії повинен сприяти позитивному, морально-етичному відношенню як серед вчителів, так серед учнів, а також він необхідний для реалізації головної мети – досягнення якості освіти та підготувати дітей для успішного дорослого життя. Важливою умовою цього є співпраця учнів- вчителів-батьків. Аналіз цього- наявні сумісні заходи, не тільки традиційні батьківськи збори, а й зустрічі з батьками та учнями в форматі «світового кафе», інших новітніх методів.
До призначення мене в Ракошську гімназію, попередній директор був глибоко пенсійного віку, втомлений побутовими негараздами та родинними вимогами (в гімназії працювали майже всі його родичі на різних посадах). Тому на інших (професійних та творчих) вчителів у нього не вистачало сил для заохочення до професійного росту та змін в якості навчання. Уроки часто-густо проводились в скороченому режимі, порушувалась дисципліна серед вчителів, також серед учнів. Відповідна якість викладання призвела до того, що третя частина можливих учнів села намагалась влаштовуватись на навчання в школи інших міст, вчителі-спеціалісти відмовлялись працювати в гімназії. Неповні класи призвели до зменшення оплати, поганий стан приміщень до захворюваності та відтоку кадрів, пасивності та апатії батьків та учнів.
Вводити практичні зміни важко. Активізація та необхідність виходу з зони комфорту (бездіяльності) завжди непросто. Особливо це відчутно завдяки неможливості швидко змінити матеріально-технічний стан гімназії.
Аналіз змін в інших школах дозволяє бути оптимістичним. Держава виділяє кошти та обладнання для НУШ, кожного року це стосується все більшої частини класів, зміни в педагогічному підході, в сучасних методах дозволяють сподіватися на гарні результати.
Вже зараз, поступово, завдяки керівництву громади, бажанню та зусиллям вчителів, батьків, учнів гімназія змінюється, нажаль поступово, але на все потрібен час.
Головним критерієм змін якості навчання для нашої гімназії буде повернення з інших шкіл та подальше влаштування до нас всіх дітей села. Показник ефективності – перемога дітей на предметних конкурсах, олімпіадах, а також вступ більшості випускників 9-х класів до подальшого професійного навчання. На проміжних етапах – проведення предметних аналізуючих контрольних робіт, перевірки об’єктивного оцінювання результатів навчання, складання з високою ефективністю ДПА, участь учнів в заходах предметних тижднів, активна позиція батьків та їх участь в житті гімназії.
