ПРОЩАЙМО ОДИН ОДНОМУ....
Прощаю всіх... -І тих кого не варто….
Хто наклепом мостив мої дороги…
Я ж переводила всі негаразди в жарти…
І наганяла з серця всі тривоги…
Не ображаймось, бо то гріх великий…
Нас всіх колись миритиме земля…
Смиренним бути, честь а не пороки…
Душевний спокій серце окриля..
Прощаю тих, хто всі свої слова…
Мені казав з насмішкою в адресу…
Довірливість моя була права….
І часто я не уникала стресу…
Прощаю всіх, хто зла мені бажав….
Ніколи помстою не тішила я душу…
Я не безгрішна…-В цім зізнатись мушу…
Когось і мій характер ображав…
автор Таміла Панасюк
