Пролітають рОки, виростають діти,
В серці залишають спогади рясні,
Як були маленькі, вчили нас радіти,
Ніжно посміхались Ангелом у сні.
Їхні перші кроки, трішки несміливі,
Перше слово " мама", перші відчуття.
Втомлені булИ, та все ж такі щасливі,
Бо наповну силу бачили життя.
Брались ми за ручки та ішли гуляти,
Пізнавали дружно цей великий світ.
В магазин ходили печиво купляти,
Разом вчили букви, цілий алфавіт.
Малювали маму, тата і сестричку,
Пазлики складали, іграшки, книжки.
"Колобка" читали, "Рябу", "Рукавичку",
Із піску ліпили паски й пиріжки.
Як маленькі ручки ніжно обіймали,
Довіряли мамі всі свої жалі.
Поцілунком теплим ранки лікували,
Й це булО найбільшим чудом на землі.
Проминають рОки, виростають діти
І Господь дає їм два міцних крила.
Щоб могли спокійно, з легкістю летіти,
Щоб у серці мами впевненість жилА.
© Наталія Кішовар (Черній)
