Прокинулося сонце рано-вранці,
Розлило пасма між стрімких вершин.
Могутній дуб в багряній вишиванці
Смакує джем з брусниці і ожин.
До чаювання стали яворини,
Вже осінь зготувала їм млинці –
Такі смачнючі з яблук і малини,
Ще й заплела в них сонця промінці.
З дупла дістала меду на гостини,
Що бджоли назбирали із квіток.
А чай такий духмяний із шипшини,
З суниці і весняних пелюсток!
Із жолудів п'є бук із глодом каву,
Хоч трішечки гірчить – та до смаку
І пригощають осінь золотаву,
В якій вбачають мавку лісову.
Вдяглася груша в ніжну позолоту.
Вона уранці п'є лише компот.
До кави має теж легку охоту.
Меню на день записує в блокнот.
А граб так захотів вина з калини,
Для смілості настояв ще торік,
Як залицявся він до черемшини
І клявся бути з нею вже повік.
Берізка полюбляє свіжі соки,
Ще в березні зібрала про запас.
Смерека завдає усім мороки –
П'є тільки із чорниці морс і квас.
А осінь розливає насолоду
І наливає в келихи меди.
Сама ж п'є лиш джерельну, чисту воду...
Й багрянець розсипає навкруги.
Оксана Козак
16.09.2023
