Пройшла весна...А, ніби ,й не було...
Одна лиш мить...І пелюсткИ за вітром...
Кудись, до краю світу віднесло...
Коли...коли ж іще вони заквітнуть?..
Усе летить...Шалено...як життя...
Вже літо в жовтім брилі заглядає.
Ще, ніби вчора, я була дитя...
І давній спогад душу зігріває...
Пішла весна...Так стрімко відлетіла...
Лишила зелень і дощі ридати...
А я стояла й Господа просила:
Дай ,Боже ,іншої весни діждати...
19. 05. 2021.
Людмила Галінська
