Останнім часом читав багато програм розвитку освіти тергромад. Стратегічних чи просто програм, але ж суть завжди одна й та сама: де ми є сьогодні і що треба зробити завтра для того, аби… Ну а стратегічна то програма чи просто річна, може дворічна, то вже як хто сформулює.
Програму рідного міста читав найбільш уважно, зрозуміло, і навіть написав зауваження, їх можна побачити при тексті програми. Але деякі пропозиції, мені здається, варто показати і колегам з інших міст чи тергромад, цілком можливо, що їм теж вони здадуться слушними. А як вийде в нас ще і обговорення, то це буде найкраще.
Отже, стартовою позицією була відома всім картинка про компетенції і вміння НУШ:
Зрозуміло, що в тексті миколаївської (та і всіх інших) програм НУШ згаданий на чільному місті. Але в заходах, що мали б реалізувати кілька окремих позиції цієї матриці, я помітив брак конкретики. От тепер і пропоную один додатковий напрямок роботи під назвою "Фейсбук-сторінка школи".
Зміст елементарний: треба просто записати в програмі, що запровадження Фейсбук-сторінок закладів освіти є одним з напрямків реалізації програми. Зрозуміло, що сесію для цього збирати не треба - щоб програму доповнити одним пунктом. Цілком достатньо на депутатській комісії питання розглянути і відповідне рішення (рекомендацію для закладів освіти) прийняти.
А тепер про оцінювання результатів роботи щодо запровадження тих сторінок. Це можна зробити по таких показниках:
1. Відсоток офейсбучених педагогів і батьків
… в кожній окремій школі чи закладі, а також по територіальній громаді. Зрозуміло, так же: які можуть бути сторінки, як педагоги не вміють працювати у Фейсбуці? А батьки? А хто їх має навчати як не школа? Ну, може й не навчати, нехай навчаються самі, а залучати до шкільних форумів. Діалог, партнерство – це ж фундамент НУШ.
2. Відсоток володіння друком наосліп
Тут по педагогах і учнях випускного класу. В школах і по громаді. Не так очевидно, правда? Ну треба на цю тему ще подумати, я зараз тільки пропоную.
Чому при багатьох і багатьох повідомленнях ми бачимо лайки, і багато лайків, а вербально мало хто щось додасть. І що вже казати про дискусію, як можна двома пальцями щось натицькати щодо серйозних питань розвитку освіти? То треба навчатись. Протягом життя. І, знаєте, там, де вчитель вміє, там і діти будуть вміти. А там, де не вміє…
3. Рейтинг самооцінки шкільної сторінки
Тут увага: буде незвична технологія.
Взявши за основу порівняння деяку сторінку-прототип, члени шкільної спільноти оцінюють свою власну у відсотку наближення чи перевищення її якості. Так, якості, не кількості форумів, повідомлень, лайків чи ще чогось вимірюваного. Саме якості, що є виключно суб'єктивною оцінкою кожного конкретного члена колективу. Ну і, зрозуміло, аргументація. Пояснення, чому саме така оцінка. Може і дискусія, але ж тут йдеться про смаки, то про що дискутувати? А це побачимо, коли спробуємо: вийде в нас дискусія чи ні?
В перший рік реалізації проекту за основу порівнянь береться навчальна сторінка, а на другий вже та сторінка в межах тергромади, що оцінила себе минулого року найвище. Самих себе об'явити лідерами? Без журі? Так. Треба виявити відповідальність, реалістичність. Хіба це не професійна компетенція педагогів – оцінювання? А самооцінювання? Так і дітей же треба цього навчати, практично, громадянське виховання в чому полягає?
До речі, йдеться про сторінку школи, а департаменти, управління чи відділи освіти теж мали б запровадити свої сторінки, так же? Ну в кого ще нема, в декого, я знаю, є. Звісно, тергромадам, що мають відділ освіти з двох фахівців, це, мабуть, не треба, вони можуть розміститись на сторінці власне ОТГ, але в містах, більших чи менших, сторінка освітянським менеджерам не завадить. Порівнювати їм не буде з чим, надто різні міста, але мати сторінку як таку варто, я думаю. Ну просто, щоб розмовляти зі школами однією мовою, діджиталізованою, дарма вона там українська чи російська. Ну і відсоток офейсбучених фахівців підрозділу теж варто показати школам. І кількість тих, хто вже навчивсь друкувати професійно. Це ж управлінці, їм така компетенція дуже допоможе. Зокрема писати програми розвитку освіти на більш професійному рівні.
Отака проста ідея. Чого вона не звучить в затверджених програмах, що їх я читав?
