Шопліфтинг − від англ. shoplifting − магазинна крадіжка. Шопліфтинг – це демонстрація у соціальних мережах викрадених з магазинів товарів, при якій важлива вартість вкраденого.
Для кращого розуміння сутності явища, що досліджується, наводимо міркування одного з крадіїв, що розміщені в Інтернеті на сайті спільноти шофліфтерів (авторська мова, орфографія та пунктуація збережені) «Когда я вижу, что зал пустой, продавец один и охраны нет, я за такие магазины даже уже не берусь. Это слишком просто и неинтересно. Когда ты стараешься в чем-то преуспеть, тренируешься, у тебя растут профессиональные амбиции. В городе есть магазины, куда можно приходить с огромным тюком и просто складывать в него что хочешь. В такие я захожу разве что за подарками для близких. А бывает, что в каком-то магазине оказалось вынести слишком сложно, ничего не получилось, и начинаются бессонные ночи, планирование операции, запрос поддержки с воздуха и прочее. Но, кроме эмоциональной составляющей, во всем этом есть и рациональная, в противном случае я бы просто раздавал все украденное. Я шмоточник. И тот факт, что я могу на этом нехило экономить, меня несказанно радует...»
Про існування шопліфтингу в суспільстві свідчить насамперед не статистика крадіжок (як дрібних, так і тих, що передбачають кримінальну відповідальність), а спеціалізовані соціальні групи в соціальних мережах, відкриті форуми та чати в Інтернеті. Підліток, який продемонструє відповідній групі у соціальній мережі фотографію вкраденого на найбільшу суму, підвищує свій статус та отримає «повагу» учасників, що виражається у коментарях та «лайках». Учасниками груп проводяться змагання з шопліфтингу, де критерієм визначення переможця є сума вкраденого.
У юридичному аспекті шопліфтинг розглядається як вид протиправної поведінки, пов’язаної зі здійсненням злочину. Крадіжки у магазинах кваліфікують як дрібне викрадення. Залежно від суми, на яку вкрадено товар, здійснюється кваліфікація злочину: адміністративне правопорушення або кримінальний злочин.
Відповідно до статті 51 Адміністративного Кодексу України під дрібним викраденням чужого майна розуміють крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату. Це правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи виправні роботи на строк до місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб. При повторному вчиненні правопорушення (протягом року) передбачене накладення штрафу від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.
Залежно від методів та мотивів шопліфтерство поділяють на дві категорії: 1) професійне – спеціалізація на крадіжках з метою перепродажу речей; 2) непрофесійне – крадіжки час від часу для себе. Такі люди не уважають себе крадіями та транслюють власну поведінку іншим. Для молоді це свого роду екстремальна практика, прагнення себе показати.
Способи протидії небезпечному впливу медіапростору на свідомість і поведінку учнівської молоді.
З впровдженням сучасних технологій питання інформаційної безпеки дітей стали актуальними. Необхідно на рівні державної політики і на рівні всіх інститутів соціалізації приділяти увагу питанням навчання дітей в галузі інформаційної безпеки. Заходи протидії інформаційним загрозам лежать у різних площинах: юридична, організаційно-технічна, соціально-педагогічна. Система навчання протидії загрозам інформаційної безпеки пройшла шлях від ідеї заборон до ідеї формування критичного мислення дитини. Підлітки у такому підході розглядаються як свідомі користувачі інформації, які можуть орієнтуватися в інформаційному потоці та робити усвідомлений вибір, уміють иражати себе через інформаційні технології. Для досягнення цього необхідні спеціальні навчальні програми і соціальні педагоги, що володіють знаннями в галузі інформаційної безпеки дітей.
Як основні напрями забезпечення інформаційної безпеки підлітків і молоді науковці виділяють такі:
1) правовий захист – створення нормативно-правової бази регулювання суспільних відношень у цій галузі;
2) технологічний захист, спрямований на створення технічних засобів блокування небажаного контенту, обмеження доступу до негативної інформації, технічні можливості здійснення соціального контролю та якісний аналіз сайтів та інтернет-товариств у мережі;
3) психолого-педагогічні методи, спрямовані на роботу з дітьми з формування медіа та комп’ютерної грамотності, стратегій поведінки при зустрічі з небажаним контентом та небезпечними знайомими в мережі Інтернет, формування критичного мислення по відношенню до інформації, що одержується в мережі тощо
4) формування критичного мислення у підлітків
Отже, шопліфтинг може бути розглянутий у юридичному, соціологічному соціальному аспектах. У першому випадку він кваліфікується як крадіжка, посягання на колективну власність. Залежно від розміру краденого мова йде про адміністративне правопорушення або кримінальний злочин. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливою метою. Для розробки заходів протидії важливо розуміти мотивацію. З позицій девіантологічного підходу шопліфтинг розглядається у соціології як поведінка ґрунтується на нормах інших культур, у даному випадку субкультури віртуального співтовариства як носія певної ідеології. Нарешті, шопліфтинг як соціальне явище означає утворення специфічних соціальних груп, що здійснюють девіантогенний вплив й зумовлюють криміналізацію поведінки учасників. Мотивом антисоціальних дій є самоствердження – утвердження цінності та значущості власної особистості.
Для розробки ефективних засобів профілактики нових форм девіантної поведінки важливо осмислити механізми залучення молоді до магазинних крадіжок. Об'єктивними чинниками є соціально-економічні процеси, які зумовлюють: збільшення доступності Інтернету, поширення формату самообслуговування у магазинах, нав’язливу рекламу, що орієнтує на володіння престижними речами. До числа суб’єктивних чинників можна віднести: недостатній соціальний контроль, негативні зразки поведінки в середовищі, прагнення гострих відчуттів, незадоволення потреби самоствердження в сімї і школі, пріоритет цінностей споживання.
Результати опитування учнівської молоді переконують, що проблема шоплфітингу не набула в Україні загрозливої ситуації, але передумови для цього є. Насамперед занепокоєння викликає знайомство з субкультурою шопліфтингу (32%), наявність досвіду дрібних крадіжок (8%) та відсутність засудження таких дій, у деякій мірі виправдовування (24%); факт дрібної крадіжки в магазині 92% респондентів не сприймають як серйозну небезпеку.
Осмислення негативного впливу медіапростору на свідомість і поведінку молоді актуалізувало наукову думку на пошук способів профілактики. Заходи протидії інформаційним загрозам мають юридичний, організаційно-технічний, соціально-педагогічний характер. Вони сполучають різні ідеї: заборони, технічні обмеження, організація соціокультурної діяльності, розвиток критичного мислення.
Анкета
Шановний респонденте!
Це опитування проводиться з метою вивчення впливу даного явища на життя окремої людини і на соціально-економічну сферу суспільства в цілому. Анкета є анонімною. Ваші щирі і відверті відповіді допоможуть встановити небезпечні наслідки та вчасно їх запобігти.
1. Напевне, підсвідомо будь-яка людина прагне до екстремальної поведінки, здійснює ризиковані дії. Які ризиковані дії, на вашу думку, характерні для сучасної молоді? Відповіді проранжуйте (9 – найчастіше, 1 – дуже рідко)
А) робити селфі у «ризикованих» місцях
Б) здійснити стрибки з мосту, парашуту
В) здійснити дрібну крадіжку в магазині
Г) дуже швидко їздити на мотоциклі або авто
Д) їхати на підніжці товарного вагону при великій швидкості
Є) їздити на транспорті « зайцем»
Ж) стрибнути на пожежний тент з третього поверху
З) перебігти вулицю на червоне світло
І ) взятися за небезпечну для життя роботу, якби за неї добре заплатили
2. До яких ризикованих дій схильні Ви? _______________________
3. Яке ваше ставлення до людей, що люди здійснюють дрібні крадіжки в магазинах?
А) будь-яке порушення закону має бути покаране
Б) якщо крадуть, значить немає грошей, щоб купити, життєві обставини на це штовхають
В) мені байдуже
Г) інше_________________________________________________________
4. Дрібні крадіжки в магазині – явище, що поширюється у світі. Що це на вашу думку? (відповіді проранжуйте від 7 до 1, що відповідає найменшій ймовірності)
А) вид кримінальної поведінки
Б) вид асоціальної поведінки – таким чином людина протестує проти існуючої нерівності
В) демонстрація інтелектуальних переваг
Г) професійний спосіб отримання доходу
Д) хобі, заняття на дозвіллі
Є) молодіжна субкультура, що об’єднує молодих людей, які таким чином протиставляють себе прийнятим нормам
Ж) те, через що проходять всі у житті; будь-якій дитині хочеться щось узяти в магазині, для деяких цей період затягується
5. Як Ви думаєте, якими міркуваннями керується дрібний магазинний крадій? (обрати не більше 2)
А) якщо я буду обережний та розумний, мене не спіймають
Б) навіть якщо мене спіймають, мене не будуть здавати та переслідувати по суду
В) навіть якщо мене звинуватять, покарання не буде суворим
Г) торговці заслуговують те, що отримують
Д) усі у той або інший час крали у магазинах, це нормально
Є) крадіжки у магазинах – не головний злочин
Ж) у мене має бути предмет, який я хочу, але не можу собі дозволити: я повинен мати його
З) красти у магазині це нормально, тому що торговці теж обманюють покупців
6. У житті всіх людей є події, які мають разовий характер, але вони викликають не дуже приємні спогади. Чи були у Вашому житті ситуації, коли Ви хоч раз виносили будь-яку річ з магазину не заплативши?
А)так
Б) ні
Якщо Ви негативно відповіли на це питання, переходьте до питання 9
7. Як часто Ви робили це?
А) разово
Б) епізодично
В) систематично
8. Що саме спонукало Вас зробити це?
А) сильне бажання мати річ, яку не можу дозволити собі купити
Б) вплив компанії/друзів
В)можливість проявити свій інтелект та вміння г)почуття «справедливості»
Д)прагнення до екстремальної поведінки, нестача адреналіну
інше_________________________________________
9. Чи виникає у Вас зараз спокуса щось винести з магазину не заплативши, якщо складаються відповідні умови?
А) так
Б) така думка іноді проноситься у голові
Б) ні, ніколи
10. Що, на Вашу думку, зумовлює появу у людини спокуси винести з магазину річ, не заплативши за неї?
А) тотальна несправедливість у нашому суспільстві: одні мають все, інші – нічого
Б) бажання взяти те, що погано лежить
В) прагнення людини таким чином виявити свої здатності
Г) бажання перевірити власну сміливість
Д) прагнення переконати друзів у власній сміливості чи здатностях
Є) впевненість у можливості уникнути покарання
Інше_________________________________________________________
11. Чи потрібне, на Вашу думку, спеціальне навчання, оволодіння специфічними прийомами для здійснення дрібних крадіжок з магазину
А) так, обов’язково
Б) ні, не обов’язково
В) думаю, імпульс надходить несподівано, крадіжка здійснюється спонтанно
12. Чи відомі Вам інтернет-джерела про угрупування дрібних магазинних крадіїв?
А) так
Б) ні
Якщо відповідь негативна, переходьте до питання 14
13. Якщо Ви позитивно відповіли на попереднє питання, звідки Ви дізнались про них?
А) від друзів та знайомих
Б) випадково натрапив у Інтернеті
В) я спеціально відшукав таку інформацію
Г) інше_______________________________________________________
14. Як Ви ставитися до поширення самообслуговування у супермаркетах?
А) це дуже зручно, менше витрачаєш часу на черги
Б) покупцям зручно, а продавці несуть збитки через збільшення можливості красти
В) те, що добре для Європи, погано для нас; ми ще не маємо нормальної культури споживання
15. Ваша стать
16. Ваш вік
Першоджерело: https://www.uzhnu.edu.ua/en/infocentre/get/24173
