Проектна діяльність учнів на уроках літературного читання як інтерактивна технологія навчання в початковій школі
У статті висвітлено особливості розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку з використанням проектних технологій на уроках літературного читання.
Останнім часом відбуваються активні реформації в освітній політиці нашої держави загалом і в підходах до перебудови початкової школи зокрема, що мають на меті формування особистості, яка хоче та вміє самостійно вчитися, сприймати інформацію, сортувати її, осмислювати, аналізувати, створювати на цих засадах інтелектуально новий продукт.
Одна з умов реалізації цих актуальних педагогічних завдань – дотримання принципу співробітництва, який передбачає рівноправні стосунки між учителем і учнями й реалізується засобами організації взаємодії педагога та школярів у навчально-виховному процесі початкової школи.
Організація співробітництва з учнями передбачає використання таких засобів як спільне визначення мети діяльності; створення ситуації вільного вибору; використання навчального діалогу та рольової гри; участь дітей в оцінюванні уроку; добір навчального матеріалу, зокрема й дидактичного, та виконання проектів.
Якщо умовно об'єднати ці засоби у логічно взаємопов’язаний ланцюжок, то проектування завершує його, а попередні засоби – це складові його етапів. Тому створення спільних проектів посідає найвищу сходинку в ієрархії способів організації взаємодії учнів та вчителя в навчально-виховному процесі початкової школи щодо складності організації. У зв’язку з цим актуальною постає проблема формування в учнів мотивації до пізнавальної діяльності, яка націлює вихованців на пошук нових знань, розвиток умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення.
У вирішенні цієї проблеми може допомогти метод проектів, ефективність якого доведена історико - педагогічним досвідом.
З огляду на викладене метою статті окреслюємо висвітлення досвіду організації проектної діяльності учнів початкових класів на уроках літературного читання.
Упровадженню проектної технології в нашу педагогічну практику передувало глибоке ознайомлення з науковою інтерпретацією проблеми проектної діяльності, яка здійснювалася відомими науковцями. Слід урахувати, що сучасна концепція методу проектів ґрунтується на досвіді педагогіки прагматизму ( Дж. Дьюї, В. Кілпатрик). Метод проектів ( лат. Projectus – спрямований уперед) – технологія організації навчання, за якої учні здобувають знання, набувають умінь та навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів [1, С. 8].
Ключовим аспектом у роботі за проектною системою є виконання проекту – значного за обсягом і складністю завдання, індивідуального чи групового дослідження, тісно пов’язаного з повсякденним життям у різних його проявах. «Три кита», на яких ґрунтується цей метод навчання це: самостійність, діяльність, результативність.
Робота над проектом базується на принципі особистісно орієнтованого навчання, що передбачає конкретну діяльність учня на основі вільного вибору, з урахуванням його пізнавальних інтересів. У свідомості учня, зазначає Т.М. Клюєва, це має такий вигляд: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно, і де я можу ці знання застосувати». Для педагога – це прагнення знайти розумний баланс між академічними й прагматичними знаннями, уміннями й навичками [2,С. 147].
Ми вважаємо, що у початковій школі метод проектів може застосовуватись з 1 –го класу. Таке навчальне проектування орієнтоване насамперед на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують протягом конкретного проміжку часу.
Учителю молодших класів слід пам’ятати, що результати виконання проектів мають бути «відчутними»: якщо це теоретична проблема, то необхідне конкретне розв’язання, тобто отримані нові знання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.
Педагог передусім має знати, розуміти основні вимоги, що висуває проектна технологія до її організації. Насамперед, це:
наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
самостійна ( індивідуальна, парна, групова) навчальна діяльність учнів;
структурування змістової частини проекту ( із зазначенням поетапних результатів);
використання дослідницьких методів; визначення проблемних досліджуваних завдань, що випливають із проблеми, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування результатів їх систематизація, формулювання висновків.
Ми погоджуємося з думкою дослідників, що наразі головними характеристиками змісту проектної діяльності можна вважати такі:
підтримка співпраці, а не конкуренція між учнями;
націленість на відповідні запитання, які можна застосувати в повсякденному житті;
поєднання розумових, дійових та моторних складових навчання;
мотивація проектної діяльності;
стимуляція мотивації як для учня, так і для вчителя;
намагання формувати та використовувати індивідуальні навички та компетентність учнів;
оптимальне співвідношення шкільної та позашкільної навчальної діяльності [ 4].
Зазначимо,що умовами ефективної проектної діяльності повинні бути такі:
орієнтування на інтереси дітей;
особисте перспективне дослідження, а не відтворення знайденої інформації на вибрану тему;
інтегративність( проблеми, які розглядаються у проектах, повинні вимагати знань із декількох галузей навчальних предметів);
орієнтація на « кінцевий продукт» ( матеріальний носій або будь яку іншу форму подання матеріалу, віддзеркалюючу творчий процес);
тренування соціально-комунікативних навичок;
учитель та учні – партнери в освіті.
Роль учителя на таких уроках дуже важлива і відповідальна, адже його завдання полягає в тому, щоб поступово підвести дитину до усвідомлення необхідності творчої діяльності, навчити не боятися мислити творчо, нестандартно. Для цього треба дуже обережно, знаючи особливості і можливості кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід, диференціацію навчальної діяльності. Використання проектної діяльності на уроках вимагає від учителя посиленої уваги. Він має бути тактовним, делікатним, здатним розуміти уподобання та інтереси учнів класу, оскільки саме вчитель має спрямувати учнів на самостійний пошук, а не «нав’язувати» їм інформацію [3;4].
Наш досвід засвідчує, що дидактично доцільними у процесі роботи молодших школярів над проектом можуть бути словесні екскурсії, літературні ранки, виставки, інсценування художніх творів, прогулянки-спостереження, перегляд відео. У цьому контексті рекомендованими вважаємо проведення учнями опитувань, інтерв’ювання, результати яких верифікують гіпотезу проекту.
Захист проекту – завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу. Як правило, захист проектів здійснюється у формі презентації отриманих результатів, виставки тих виробів, які створили діти. Крім того, доцільно рекомендувати підготувати школярам виступи з розповіддю про свою проектну діяльність.
Після захисту проекту виготовлені вироби можна подарувати друзям, рідним, залишити в кабінеті, щоб учні мали змогу переглядати їх. Важливо, щоб діти відчули атмосферу свята від результатів своєї діяльності.
Зважаючи на інтегративний характер проектної діяльності, в будь-якій із навчальних тем початкової школи ми намагаємося виокремити проблему, яку можливо розв'язати у формі проекту. Як приклад, приведемо виконання учнями початкових класів навчального проекту інтегративної спрямованості у процесі літературного читання « Дружба з книгою – це свято».
Мета проекту: розширити знання учнів про історію книги, ознайомити учнів із тим, як книжка прийшла до людей, розкрити значення книги в житті людини, розширювати читацький світогляд, збагачувати словниковий запас, виховувати шанобливе ставлення до книги.
Одним із важливих завдань проекту є залучення до цієї діяльності батьків.
Проблемне питання : Що є найбільшим скарбом людства?
Тип проекту: інформаційний , середньої тривалості, груповий.
Навчальні цілі та очікувані результати:
навчати учнів здійснювати проектну діяльність, формувати дослідницькі та творчі вміння;
розвивати навички роботи в групі;
навчати учнів користуватися додатковими джерелами інформації: енциклопедією, Інтернетом, художньою літературою, періодичними виданнями; ілюструвати презентовані результати проектної діяльності.
Обладнання: тексти для читання, виставка книг, ілюстрації, малюнки.
Організація роботи над проектом.
Старт проекту. Урок літературного читання з теми: «Книга – це найбільший скарб людства. Друкар книг перед тим небачених».
Визначення теми й мети проекту.
Визначення плану роботи (оскільки діти ще не готові до того, щоб виконати роботу самостійно, залучити батьків, бібліотекаря).
Визначення джерел інформації: енциклопедії, довідкова література, підручники з літературного читання, Інтернет.
Самостійна дослідницька робота учнів.
Для здійснення проекту було створено 4 учнівські групи ( пошуковці, декламатори, актори, художники) та визначено їх дослідницькі завдання. Учні з групи «Пошуковці» мають зібрати та опрацювати інформацію про історію походження книги; з групи « Декламатори» - вивчити напам'ять вірші про книгу; з групи « Актори» - підготувати інсценізацію; з групи « Художники» - намалювати ілюстрації до книг. Всі школярі орієнтовані на збирання необхідної інформації у бібліотеці та Інтернеті.
6. Форми подання результатів: колаж про історію походження книги (група « Пошуковці»), декламування ( група « Декламатори»), інсценізація (група « Актори»), виставка малюнків ( група « Художники»).
7. Оцінювання результату проекту відбувається за допомогою таких методів: самооцінювання ( використання сигнальних карток), оцінювання вчителя за критеріями рівня опанування загальнонавчальних умінь і навичок (організаційних, логіко-мовленнєвих, загально пізнавальних, інформаційних компетентностей).
Усі учні класу приймали активну участь у накопиченні матеріалів, опрацювали багато книг, енциклопедій, із яких вибирали основне. Діти творчо підійшли до оформлення проекту, вчилися працювати у групі, співвідносити свою оцінку та оцінку інших груп. Працюючи над цим проектом, кожна дитина почувалася успішною особистістю, яку сприймають, розуміють, слухають. У дітей виникла потреба творити, спілкуватися, ефективно і творчо застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, з'явилося прагнення до пошуку, радість відкриття нового, а найголовніше – учні стали активними учасниками навчально-виховного процесу.
На основі отриманих результатів роботи можна дійти висновку, що метод проектів є дієвим засобом ефективного та якісного навчання молодших школярів. Уважаємо, що під час проектної діяльності, починаючи з молодшого шкільного віку у дітей розвиваються дослідницькі та творчі здібності, здатність до самовизначення, вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно планувати свою навчальну роботу та презентувати її результати.
Література:
Дегтярьова Н. Г. Метод проектів як засіб оптимізації процесу навчання в початковій школі / Н.Г. Дегтярьова // Початкове навчання та виховання. – 2016. - № 9. –С.2-10.
Клюєва Т.М. Використання проектної технології в навчально-виховній роботі початкової школи / Т.М. Клюєва // Таврійський вісник освіти. – 2011. №3. – С.145 – 152.
Савченко О.Я. Метод проектів на уроках літературного читання / Олександра Яківна Савченко // Початкова школа. – 2015. №11. –С. 26 – 31.
Сівек В.В. Використання методу проектів у початковій школі / Валентина Василівна Сівек // Таврійський вісник освіти. – 2014.-№1(1). –С.245-250.
Цимбал О.М. проектні технології: особливості впровадження у початковій школі / О.М. Цимбал, О.В.Тягло, П.В. Цимбал // Початкове навчання та виховання. – 2012. -№35/36. –С.4-17.
Чавс У. Проектне навчання у початковій школі: з досвіду / Уляна Чавс //Початкова школа. – 2016. - № 10. – С.50-51.
Дані про автора
Ковач Віра Іванівна вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії Вільненської ЗОШ І – ІІІ ступенів Нижньосірогозського р-ну, моб. телефон 0686008639