Проблема використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів

Проблема використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів

Модернізація шкільної освітньої системи передбачає використання засобів і форм навчальної діяльності учнів, відводячи велику роль інформатизації освіти, в тому числі використанню комп’ютерних технологій.

Сьогодні склалась досить суперечлива ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, комп’ютер в навчально-виховному процесі початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючись, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи, нестача на ринку пропозиції педагогічних програмних засобів, які б відповідали дидактичним вимогам, відсутність методичних розробок з використання комп’ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення зокрема), а головне – недостатній рівень інформаційної компетентності більшості вчителів початкової школи.

Використання комп’ютерних технологій у загальноосвітньому навчальному закладі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти комп’ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик комп’ютерного навчання.

На сучасному етапі інформатизації освіти ситуація змінюється. Та виникають нові завдання, оскільки кількість навчальних програмних засобів, що випускаються на ринок, настільки велика, що необхідне детальне їх вивчення та обґрунтування.

Використання комп’ютера як засобу навчання в навчально-виховному процесі початкової школи тягне за собою зміну і інших елементів педагогічної технології (процесу навчання, організації навчання, засобів навчання). Це, на наш погляд, припускає вирішення декількох груп проблем: загальнодидактичних, методичних, так званих інформаційних (які відносяться до комп’ютера, як до засобу навчання), професійних і організаційних, кожна з яких, в свою чергу, передбачає вирішення відповідних теоретичних і практичних завдань. Розглянемо всю сукупність цих проблем.

1. Загальнодидактичні проблеми:

- визначення ролі (місця) комп’ютера в методичній (дидактичній, педагогічній) системі серед інших використовуваних засобів навчання;

- визначення умов, в яких може бути здійснений педагогічний процес з використанням комп’ютера.

2. Професійна проблема: забезпечення достатнього для підготовки проведення комп’ютерних уроків рівня інформаційної компетентності вчителів. Достатній рівень компетентності вчителя дозволяє йому вирішити необхідні організаційно-методичні проблеми.

3. Організаційно-методичні проблеми:

- врахування специфіки змісту навчального предмета;

- врахування особливостей методичної системи, яка використовується при вивченні предмету (конкретного розділу, теми, етапу);

- обґрунтування доцільності використання комп’ютера;

- обґрунтування дидактичних і технічних вимог до педагогічних програмних засобів;

- виявлення, експертиза та відбір педагогічних програмних засобів;

- проектування педагогічних програмних засобів, систем комп’ютерних завдань (СКЗ) чи електронного дидактичного матеріалу (ЕДМ);

- визначення розробника педагогічних програмних засобів, СКЗ чи ЕДМ чи самостійна розробка;

- впровадження програмного продукту в технологію навчання предметів.

4. Інформаційні проблеми:

- визначення науково обґрунтованих психолого-педагогічних і методичних вимог до педагогічних програмних засобів , які необхідні для їх ефективного використання в навчанні;

- формування системи таких завдань з кожного навчального предмета з урахуванням різноманітних навчальних програм навчання;

- забезпечення доступності педагогічних програмних засобів для вчителів (наявність єдиної бази даних педагогічних програмних засобів);

- розробка педагогічних програмних засобів.

Отже, глобальне вирішення проблем потребує спеціальних досліджень із залученням спеціалістів з різних галузей: методистів, спеціалістів у галузі інформаційних технологій, програмістів, вчителів, дизайнерів, організаторів і інших. А на практиці найчастіше учитель, який не має відповідної підготовки і можливостей, необхідних для вирішення цих проблем, залишається з ними один на один.

Слід проаналізувати якість та ефективність мультимедійних засобів навчання. Так донедавна навчальні програмні продукти, які потрапляли в руки педагогів, піддавалися певним змінам, що давало позитивні результати під час використання.

Якби всі програми були високоякісними, то, очевидно, відпала б потреба їх відбору для школи, тому що практика використання довершила б цю справу. Оскільки це не реально, то вирішувати проблему необхідно шляхом створення механізму відбору. Такий механізм можна звести до контролю над якістю розроблених програм.

Якість будь-якої навчальної програми можна розглядати в двох аспектах:

1) дидактичному;

2) технічному.

Часто її представляють трьома рівнями:

1) дидактичним;

2) технічним;

3) ступенем інтерактивності - інтерфейсом.

Розглянемо основні критерії дидактичного рівня мультимедійних програм.

Досвідченому педагогові достатньо один раз попрацювати з програмою, щоб зрозуміти, для чого вона створена, яку педагогічну мету переслідує і під час вивчення якого матеріалу вона може виконувати ту чи іншу дидактичну функцію. Відсутність такого призначення програми робить її непридатною для використання в навчальних цілях.

Навчальна інформація програми не повинна містити наукових помилок, неточностей, нехай навіть як компенсації за доступність подання матеріалу. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну з сутностей того, що описується. Система понять повинна даватися лише на логічній, науковій основі.

Систематичність викладу матеріалу передбачає його логічну послідовність, відсутність протиріч між різними підходами до того чи іншого питання та узгодженість усередині одного і того самого підходу.

Така вимога ставиться до викладу матеріалу з використанням будь-яких засобів чи методів навчання. Логічна послідовність передбачає слідування від простого до складного, від відомого до невідомого. Не можна, наприклад, вивчати прямокутник, не знаючи, що таке кут.

Систематичність передбачає також урахування логіки пізнавального процесу, методики організації пізнавальної діяльності учнів. Необхідно, щоб у роботі з комп'ютером проявлялася логіка пізнання, вироблялася певна методика пошуку відповіді на те чи інше запитання.

Характерним критерієм якості навчальних програм, таким, що суттєво відрізняє їх від інших навчальних засобів, є здатність активізації навчальної діяльності учнів. Серед найважливіших факторів, що складають таку здатність, є:

1) інтерактивність;

2) мультимедійність;

3) гіпертекстовість.

Отже, наскільки логічно, раціонально і методично вбудовані ці характеристичні складові програм, настільки результативно вони впливатимуть на всю навчальну діяльність учнів.

В оцінках інтерактивності мультимедійних програм потрібно виходити з того, що це своєрідний регулятор діяльності учнів, активний засіб керування нею. Система запитань повинна організовувати, стимулювати і спрямовувати навчальну діяльність у потрібне русло.

Мультимедійність програми – це розширення поняття наочності, це - мультинаочність. Без наочності немає самої мультимедійної програми, питання зводиться до того, що унаочнюється і як унаочнюється.

Стислість та зручність форми подання матеріалу з використанням гіпертексту, як і зручний інтерфейс, сприяє раціональній і ефективній методиці навчання. Гіпертекст повинен зацікавлювати учня тим, що розкривається перед ним у процесі його використання.

Таким чином, комп'ютер повинен сприяти підвищенню продуктивності праці в навчальному процесі, розкриттю і розвитку творчого потенціалу дітей, підготовці їх до життя в інформатизованому суспільстві.