Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому моє завдання - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор.
Розумова активність учнів у процесі навчання математики має особливе значення в формуванні понять, осмисленні їх, практичному застосуванні й, особливо, в умінні самостійно оперувати цими поняттями. Тому, для реалізації цілей, я використовую такі методи й форми роботи:
Груповий метод під час розв'язування задач. Робота в парах.
Різні форми роботи з книгою.
Застосування різних видів заохочень.
Дидактичні ігри.
Самостійні роботи із застосуванням аналогій, порівнянь, карток-інструкцій і консультацій.
Використання на уроках елементів історизму, зацікавленості ( уроки-подорожі, уроки-кросворди і т.д.).
Використання проблемних ситуацій.
Наочність, доступність, оригінальність, зв'язок науки з практикою, тестування.
Інтегровані уроки.
Диференційоване навчання.
Різносторонньо і чітко спланована робота на кожному уроці –запорука того, що учні не тільки засвоять запропонований матеріал, а й зуміють застосувати його для різного типу задач. Розвивати та активізувати розумову діяльність учнів на уроках математики можна тільки враховуючи вікові особливості дітей, враховуючи їх ініціативу. Адже знання учнів повинні бути здобуті своїм розумовим мисленням, а не завчені механічно.
Тому, розвиваючи та активізуючи на своїх уроках розумову діяльність учнів, намагаюсь виховати інтелектуально розвинену особистість.