Понию сьогодні про те, що уроків читання в школі катастрофічно не вистачає....
Ніякі п'яти- / десятихвилинні "включення" на уроці української мови не допоможуть запустити процес міркування під час читання. Вчитель поспішає, бо ще треба встигнути зробити багато роботи в зошиті, діти не сприймають урок української мови як урок читання взагалі. Познайомились із оповіданням або уривком - і побігли далі. З читанням так не можна. Це медитативний процес. Він розвиває уяву, фантазію, мислення, формує культурні цінності, потребує обговорення. Не завжди дитина після першого прочитання гарно розуміє текст, їй для цього потрібно ще і ще раз звернутись до тексту. Додому задаєш читання, а на наступний урок бачиш, що половина дітей проігнорували завдання, це ж не видно ( як діти думають... )
Тим часом прості і важливі речі, про які треба говорити в школі, переміщуються на задній план. І це неправильно.
Я за те, щоб обидві програми включали в себе обов'язкові уроки читання.
Вже другий рік намагаюсь по-своєму долучити дітей до читання. З цією метою щотижнево тут, на Всеосвіті, створюю уроки позакласного читання, уважно відбираючи цікаві оповідання, казки, легенди українських і зарубіжних письменників. За цей час діти прочитали все, що було напрацьовано, було багато тестів, роздумів, вільних відповідей. Я начебто спілкуюсь з дітьми за допомогою Всеосвіти, додаючи їм до загальної програми один урок в тиждень для читання, для душі.
Сьогодні хочу поділитись фразами, які написали діти після читання оповідання Пилипа Бабанського "Обіцянка" :
Питання після тексту було таке:
Подумай і напиши, чому вчить це оповідання?
І от деякі відповіді:
Перед тим, як комусь щось пообіцяти, треба добре подумати, чи в змозі ти обіцянку виконати. Тоді і не буде докорів сумління, якщо ти когось випадково обдурив, будучи легковажним на слова.
Людина повинна бути чесною і відповідальною за свої слова.
Перед тим, як щось обіцяти,треба добре зважити,зможеш ти це виконати чи ні.
Це оповідання вчить виконувати свої обіцянки.
Це оповідання вчить дотримувати слово і виконувати свої обіцянки.
Обіцянки треба виконувати (якось мало, але це те, що я зрозумів точно;)
Не треба обицяти те що ти не можеш зробити,и завжди перед тим як пообицяти подумай чи можеш ти дотримати свого слова.Треба завжди виконувати обіцяне.
Те, що тварин треба годувати , навіть якщо це не твоя тварина та якщо вона живе на вулиці.
І ще одне невеличке оповідання Пилипа Бабанського Чародій.
І відповіді після читання тексту:
Добрі справи потрібно робити "тихо", а не хизуватися цим. Це і є справжнє чародійство.
Головна думка тексту що працьовитість бажання і уміння творити добро людям цінуется.
Дуже добре робити добрі справи,але не напоказ,не вихвалятися цим.
Мені здається що головна думка тексту що треба допомагати іншим.
Чудо завжди є і є люди які його роблять.
Головна думка твору полягає в тому, що треба робити добрі вчинки, бути працьовитим і тоді для оточуючих ти будеш справжнім "чародієм".
Треба робити хороші справи.
Я вважаю що думка цього твору про те що кожна людина може бути чародієм
Хтось і так інтерпретував: Не треба соромиться добрих справ.
Хіба на уроці української мови кожну дитину переслухаєш? Діти не дуже й активні, бо завжди є серед них ті, хто намагається першим висловитись, тоді для чого ж іншим "напружуватись"?)
В форматі ж подібного уроку кожна дитина має час обміркувати свою відповідь, можливо обговорити її з батьками, записати висловлення, не поспішаючи.
Чим не розвиток? Задіяні читання - мислення - мовлення!
Я вдячна Всеосвіті за те, що вона надає подібну можливість спілкуватись з дітьми і мати від них зворотній зв'язок. Довгого життя і розвитку тобі, Всеосвіто!
