(Мій досвід проходження курсу «Про ШІ в освіті» від ГО «Прогресильні»)
У сучасному світі знання народжуються швидше, ніж ми встигаємо їх засвоювати. Дані множаться щосекунди, інструменти змінюються щороку, а студентів дедалі важче вразити традиційним підходом до викладання. Усе частіше ми, викладачі, ставимо собі запитання: Як залишатися актуальними? Як навчати по-новому, але не втратити глибину? Як не просто передавати знання, а формувати людину мислячу, здатну орієнтуватися в турбулентному світі?
Моя відповідь на ці запитання почала формуватися після проходження Великого курсу «Про ШІ в освіті», організованого ГО «Прогресильні» — спільнотою, яка не боїться запитувати, експериментувати і відкривати нові горизонти.
🔍 Штучний інтелект у навчанні - загроза чи можливість?
Ще кілька років тому термін «штучний інтелект» асоціювався для багатьох виключно з технічними спеціальностями, програмуванням або науковою фантастикою. Але сьогодні ШІ — уже не щось віддалене, а активний учасник навчального процесу.
На курсі ми побачили приклади, як ШІ вже використовується у світових університетах: від індивідуального супроводу студентів до аналізу їхніх академічних траєкторій, від створення адаптивних тестів до автоматичного оцінювання письмових робіт. Проте найважливіше - не технологія як така, а питання про межі, баланс і цінності.
У нашій освітній реальності ШІ - це не заміна викладача, а його підсилення. Він дозволяє зробити навчання індивідуалізованим, оперативним, більш ефективним. Наприклад, студент може отримати зворотний зв’язок на своє есе за секунди. Але чи означає це, що він щось зрозумів? Тут і з’являється місце викладача: інтерпретувати, поглибити, поставити питання - і допомогти знайти сенси.
💬 ШІ — не ворог, а партнер
Один із найважливіших меседжів курсу - ШІ не ворог, а інтелектуальний союзник. Але з ним, як і з будь-яким сильним партнером, потрібно вміти правильно взаємодіяти.
Учасники курсу багато дискутували про етичні межі використання ШІ. Наприклад, чи нормально просити ШІ написати мотиваційний лист або дипломну роботу? А редагувати текст, підказати структуру, допомогти з формулюванням — це вже прийнятно? Ці питання не мають універсальних відповідей, але саме усвідомленість у використанні ШІ стала однією з ключових тем.
Мені особисто близький підхід, який запропонував один зі спікерів:
«Попросити ШІ зробити все за тебе - це погано. А ось звернутися до нього як до порадника чи редактора - це вже сучасний цифровий етикет».
🧰 Нові інструменти — нові можливості
Окремий блок курсу було присвячено prompt engineering — тобто мистецтву правильного формулювання запитів до ШІ. Я вперше подивилась на звичний чат-бот зовсім по-іншому: не як на генератор відповідей, а як на інтелектуального співрозмовника, який дає саме те, що ти умієш правильно запитати.
Ми навчалися створювати запити з чітким контекстом, роллю, очікуваним форматом відповіді та прикладами. І виявилося, що якість відповіді безпосередньо залежить від глибини та точності запиту. Цей підхід я вже застосовую на своїх заняттях — учні тренуються не просто шукати інформацію, а будувати логіку запиту, критично оцінювати отриману відповідь і порівнювати її з іншими джерелами.
⚖️ Інновації без відповідальності — це небезпека
У курсі мені особливо відгукнулася фраза одного експерта:
«Інновації без відповідальності — це ризик. А відповідальність без інновацій — стагнація».
ШІ — потужний інструмент, але ми, як викладачі, маємо бути тими, хто формує правила гри. Це означає — впроваджувати нове з розумінням наслідків, етики, авторських прав, права на дані та інтелектуальну власність.
На курсі ми обговорювали, як в Європі та США формуються кодекси етичного використання ШІ в університетах, як адаптуються політики доброчесності, які документи вже розроблено в Україні (наприклад, «Біла книга з регулювання ШІ»). Це корисні напрацювання, які потрібно адаптувати до контексту конкретного закладу, курсу, дисципліни.
🧠 Вища освіта = критичне мислення + сенс
ШІ не може (принаймні поки що) замістити емпатію, інтуїцію, людський досвід, міжособистісну комунікацію, підтримку, натхнення. Це речі, які залишаються у викладацькому «арсеналі». І тому наше завдання — не «захищатися» від ШІ, а посилювати те, що він не вміє: людяність, складне мислення, рефлексію.
Курс дав мені чітке усвідомлення: навчання — це не передача інформації, а процес осмислення. Тому я змінюю свій підхід: більше відкритих питань, більше фасилітації, більше підтримки в пошуках відповіді. Мені стало цікавіше працювати. І студентам, здається, теж.
💡 Конкретні ідеї, які я вже застосовую
Використання ChatGPT як редактора — для перевірки формулювань, аргументів, логіки тексту.
Порівняння відповідей ШІ та студентів на одне й те саме питання — для виявлення слабких і сильних сторін.
Навчання студентів створювати ефективні запити - як частину цифрової грамотності.
Групові завдання із залученням ШІ - де учні оцінюють, до якої міри ШІ допоміг (а де - завадив).
Індивідуальні траєкторії - завдяки швидкому формуванню адаптивних планів навчання з допомогою AI-інструментів.
🚀 Попереду - ще більше викликів і відповідей
Пройшовши курс, я зрозуміла: ШІ - це вже не майбутнє. Це наша теперішність. Але якою вона буде — залежить від нас. Ми можемо закрити двері перед новим. А можемо — відкрити вікно можливостей. І я обираю друге.
Дякую команді ГО «Прогресильні» за змістовний, професійний і по-справжньому натхненний курс. Він дав мені не лише знання — а новий горизонт бачення, нову впевненість і нову спільноту однодумців.
Освіта змінюється. Ми змінюємося. І це прекрасно.
