***
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едемі за волошку в житі золотому
.За твій світанок, і за твій зеніт,і за мої обпечені зеніти
За те, що завтра хоче зеленіть,за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,за цю потребу слова, як молитви.
(Ліна Костенко)
