Добрий день!
Я - Березенська Анастасія Іванівна.Мені майже 20-ть років і я хочу розказати Вам, чому ж я обрала професію "ВИХОВАТЕЛЬ".
Історія дівчинки Настуні.
Жила-була дівчинка, на ім'я Настуня. З самого дитинства вона подорожувала країною, тому часу відвідувати садочок у неї не було. ЇЇ вихованням займалась, в більшості часу, бабуся. У 5 рочків дівчинка пішла до школи, тому що їй було вдома нудно, так як читати і писати її навчили бабуся та мама, які працювали вчителями. І коли вона потрапила до школи, вона зрозуміла, що працювати у школі точно не буде. В дитинстві дівчинці подобалось гратися та піклуватися про молодших за віком діток і це стало її бажанням. Бажання стало мрією. Тепер вона, закінчивши школу, поїхала у місто Вінницю, де здобуває дошкільну освіту.
На данний момент, я зацікавлена у тому, щоб професія вихователь стала більш сучасною. Адже, де б я не була, з ким би не спілкувалась, в більшості людей слово "вихователь" викликає позитивно-негативні враження. Люди не розуміють важливість виховання дітей віком від 3-ьох до 6-7-ми років. Деякі люди говорять про те, що садочки взагалі не потрібні, а батьки самі взмозі виховати дітей і без них. Дивлячись на теперішній стан цієї професії хочеться показати усій країні, ЩО МИ Є! Не лише вчителям потрібна увага, а й нам також!
В своїй професії я бачу себе компетентним педагогом. Тому що, я володію компетентностями вихователя.
Отже)
Навчаючись 4-й рік у Вінницькому державному педагогічному університеті імені М.М. Коцюбинського, я оволоділа досить важливими та цікавими знаннями щодо своєї майбутної професії. Також займаючись саморозвитком, я прочитала достатню кількість літератури про виховання дітей. І на основі також практики в садочках, я можу зробити такий висновок: Діти це наше майбутнє, майбутнє нашої країни, яких ми маємо, в першу чергу, любити. Мої знання та вміння, щодо виховання дітей, завжди будуть недосконалими. Пояснюю це тим, що кожна дитина унікальна та особлива і, нажаль, вихователь не може приділити увагу кожній дитині особисто. Але вони ж (знання та вміння) мені допомагають у спілкуванні з дитячим колективом. Кожен день проведений у садочку був для мене, наче захід сонця - неповторним, красивим та цікавим. Я люблю дітей і завжди стараюсь свою любов віддавати їм.
Дякую за приділену увагу!) Всім гарного настрою :-)
