У вас має бути фірмова фраза, яку ви періодично повторюватимете, напрацьовуючи асоціації, наприклад: «Зараз ми лягаємо спати».
Не додавайте ритуалів у процесі та не змінюйте методик укладання, наскільки це можливо: дитина сприйматиме це як розвагу, гру й може не вкладатися довше, адже батьки веселять її. Так маля перевтомлюється, що робить вкладання ще складнішим. Якщо дитина просить почитати книжку ще, а потім ще і ще, а ви погоджуєтеся, то ви робите їй ведмежу послугу. Передбачуваність важлива навіть для найменших.
Дитину має вкладати від початку й до кінця та сама людина, не треба змінювати одне одного. Для малюка, що в цей час має заспокоюватися, це сильний і збадьорливий подразник. Краще поділити дні вкладання між батьками, щоб менше втомлюватися.
Дорослий має бути максимально спокійним, ба більше — навіть нудним. Якщо можете, не встановлюйте зайвий раз зорового контакту з дитиною, яка вмощується в ліжечку чи колисається, тихенько повторюйте свою фірмову фразу й допомагайте за потреби ніжно, спокійно й тихо. Сидіть поряд і занудствуйте. Ваш спокій — запорука успіху.
Від 6 місяців дітей варто привчати до ритуалів перед сном. Вони створюють для дитини відчуття безпеки та передбачуваності й поступово готують до зміни активності на сон. Вони мають бути не надто довгими: 30–45 хвилин для нічного сну й скорочена версія для денного. Наприклад, якщо ввечері це ванна — піжама — книжечка — гасіння світла, то вдень це може бути лише піжама та книжечка.
