У гібридологічному аналізі використовують різні види схрещувань. Головним елементом генетичного аналізу є гібридологічний метод або – метод схрещувань. Спочатку розберемося із термінологією, яка застосовується у генетиці.
Алель – один із можливих станів гена. Може бути домінантний( пригнічує дію рецесивного гена у гетерозиготі) або рецесивний( той, який пригнічується). Ознаки – окремі властивості, за якими один організм відрізняється від іншого. Ознаки можуть бути кількісні та якісні. Генотип – спадкова основа організму. Фенотип – це зовнішні ознаки організму, продукт взаємодії генотипу і середовища існування. Гібрид – це організм, який отримали шляхом схрещування організмів з різною спадковістю. Геном – сукупність генів, локалізованих у одинарному( гаплоїдному) наборі хромосом. Гомозигота – зигота яка містить обидва рецесивні або обидва домінантні алельні гени. Гетерозигота – зигота, яка міститьодин рецесивний та один домінантний алельні гени. Моногібридне схрещування- схрещування організмів, які відрізняються між собою однією парою неалельних гені. Дигібридне схрещування – схрещуванні організми відрізняються двома парами неалельних генів.
Правила Грегора Менделя, які застосовуються при гібридологічному аналізі такі:
- Організми, які схрещуються, повинні належати до одного виду.
- Організми, що схрещуються повинні чітко відрізнятися за окремими ознаками.
- Ознаки, які будуть досліджуватись, повинні бути константними, тобто вони повинні повторюватися із покоління в покоління, при схрещуванні в межах батьківських організмів.(чиста лінія)
- Обов’язково повинен бути кількістний облік усіх класів розщеплення, іх характеристика, особливо, якщо розщеплення спостерігається у гібридів першого і наступного поколінь.
Успадкування – процес передачі спадкової інформації від одного покоління до нащадків. Закономірності успадкування ознак організму якраз і вивчається за допомогою генетичного аналізу всієї сукупності генетичних методів вивчення спадковості.
Існує багато видів та методів схрещування. Розглянемо основні з них.
Моногібридне, дигібридне, полігібридне схрещування. Назви цих схрещувань залежать від кількості пар альтернативних ознак, за якими буде проводитись аналіз батьківських та гібридних поколінь. У моногібридному – аналізується одна пара ознак, у дигібридному – дві ознаки, у полігібридному – цих пар ознак може бути багато.
Аналізуюче схрещування – це схрещування, за допомогою якого можна встановити генотип одного з батьків.Його застосовують, якщо генотип одної особини невідомий. Для цього застосовують так званий аналізатор,особину, генотип якої відомий. Найчастіше , у якості аналізатора використовують рецесивну гомозиготу. Потім, за фенотипом нащадків визначають генотип особини, яку аналізували.
Зворотнє хрещування(беккрос) – це схрещування гібридної особини з однією із батьківських форм. Нащадків такого схрещування позначають Fb або ВС.
