Правець- тяжка гостра інфекційна хвороба. Виникає при забруднені ран землею, в якій присутній збудник хвороби.
Захворювання відоме давно і вперше його пребіг описав древньо-грецький вчений Гіпократ, у якого від правцю вмер рідний син. У 1883 р Н.Д. Монастирський у трупах вмерлих від правцю знайшов збудника. Разом з тим, інфекційне походження правцю було доведено не так давно,- тільки наприкінці Х1Х ст. Летальність - від 40 до 78%.
Збудник – анаеробний мікроорганізм -тонка паличка клостридіум із родини бацил – має розміри до 8 мкм і ширину – до 0,8 мкм. Мікроб утворює круглу спору і має вигляд барабанної палички. Стійкий у навколишньому середовищі. Роками може зберігатися у випорожненнях, землі. Облігатний анаероб, чутливий до дії кисню.
Токсин правцю відноситься до екзотоксинів і вражає клітини централь-ної нервової системи, що призводить до скорочення попереково-смугастих м’язів. Через слсзову оболонку рота не всмоктується.
Збудник є постійним мешканцем кишечника травоядних тварин і у 5-10% людей. Збудник виділяється у грунт, перетворюючись у спорові форми.
Найбільше у грунтах черноземних, знавожених. Захворювання розвивається при пораненях стоп, хворобу тому ще називають “ хвороба босих ніг”. Може розвинутись також при опіках і відморожуваннях, коли утворюються гнойні кишені у ділянці рани, у породіль і новонароджених - при порушені правил антисептики, особливо при пологах вдома і позалікарняних абортах.
Інкубаційний період - від 5 до 14 днів. Іноді – від 1-4 , а інколи – до 30 днів.
Патогенез: Вхідні ворота: порушення цілосності шкіри.
Токсин продукується не тільки у ділянці вхідних ворот, але й в усіх органах, лімфатичних вузлах і крові, у місцях накопичення кокової флори ( пневмонія). Токсин досягає спиного , продовгуватого мозку та структур стовбура головного мозку, де визиває передусім параліч нейронів полісинаптичних рефлекторних дуг спиного та продовгуватого мозку. У наслідок цього імпульси, що виробляються у мотонейронах, поступають до м’язів некоординовано, безперервно, визиваючи постійне тонічне напруження скелетних м’язів. З’являються тетатічні судоми, порушується дихальний центр і ядра вагуса.
В результаті судомного синдрому, що посилює тонічні та тетанічні судоми, розвивається метаболічний ацидоз, гіпертермія, порушується серцева діяльність і функція дихання. У результаті порушення токсином модулярних центрів може настати зупинка серця.
Імунітет після перенесеного захворювання не формується, бо антигенне подразнення токсином дуже незначне. Тільки активна імунізація антитоксином визиває стійкий імунітет.
Симптоматика:
В залежності від вхідних ворот розрізняють :
-травматичний правець ( раньовий, післяпологовий, новонароджених, післяін’єкційний, післяоперційний, після опіків та відморожень, електроструму)
-як результат запальних та деструктивних процесів ( виразки, пролежні, розпадаючі пухлини)
-криптогенний ( з нез’ясованими вхідними воротами).
Правець буває загальним (генералізованим) і місцевим. Частіше - у вигляді першого.
Розрізняють 4 періоди у перебігу хвороби:
Інкубаційний
Початковий
Розпалу
Видужання.
Частіше всього хвороба починається гостро.
Одним із початкових симптомів є напруження і судомне скорочення жувальних м’язів, - людині важко відкрити рота. У тяжких випадках зуби міцно зціплені і відкрити рота неможливо. Потім розвиваються судоми мімічних м’язів обличчя і обличчя має вигляд людини, що одночасно сміється і плачить – “ сардонічна посмішка” : рот розтягнутий у ширину і куточки його опущені, чоло– у морщинах.
Майже одночасно з’являються інші симптоми: дісфагія ( неможливість ковтання) в результаті судомного спазму м’язів глотки, і регідність ( напруженість, болючисть) м’язів потилиці. Регідність розповсюджується на інші групи м’язів і тіло хворого приймає причудливі форми - тетанус акробатікус: голова запрокинута назад ( різький спазм м’язів спини). Хворий опирається у ліжки тільки на голову і п’ятки – опістотонус.
Потім виникають дуже болючі напруження м’язів кінцівок і прямих м’язів живота – “симптом дошки”. Судоми тривають від декількох секунд до декількох хвилин. Хворі відчувають страх, болі. Гіпертонус м’язів призводить до аспіраціонної пневмонії, порушенню сечовиділення і дефікації, роботи секрця. Пульс напружений, АТ –підвищений, що свідчить про навантаження на праву половину серця.
Розрізняють 4 форми хвороби:
дуже тяжку ( 1У ст)- інкубаційний період (ІП) менше ніж 7 днів
тяжку (Ш ст) – ІП-7-14 днів
середню ( П ст) – ІП- 15-20 днів
легку (1 ст)- ІП – більше 20 днів.
Ступінь визначається терміном інкубаційного періоду і проявом симптоматики. Легка форма взагалі буває дуже рідко. Найбільш небезпечною є головний правець Бруннера ( бульбарний) - вражаються верхні відділи спинного та продовгуватого мозку. Смерть може бути у цьому випадку не тільки від асфексії, але й – паралічу серця і дихання. Дуже тяжким є гінекологічний правець ( після кримінальних абортів і пологів вдома), бо часто приєднується вторинна стафілококова флора. Тяжким є також правець новонароджених ( пуерперальний) -Азія, Африка, Латинська Америка.
Місцевий правець – виникає при пораненях голови, обличчя. Розвиваються парези черепних, очних нервів. Судомні скорочення глоткових м’язів подібні до клінічної картини сказу.
Взагалі при розвитку правцю для хворого найбільш набезпечним є період до 15 дня захворювання.
Ускладнення: бувають ранні і віддалені
Ранні: -бронхіти, пневмонії, сепсіс
-розриви м’язів і сухожиль
-переломи кісток і хребта
-гіпоксія призводить до спазму венечних артерій
-інфаркт міокарду
Пізні:Тривала тахікардія і гіпотонія, деформація хребта ( зберігається до 2-х років після хвороби), контрактура м’язів, суглобів і сухожиль, паралічі черепних нервів.
Профілактика: проводиться у двох напрямках:
-профілактика травм
-специфічна профілактика.
Специфічна профілактика проводиться у плановому порядку у відношенні до певного контингенту і екстрено- при отримані травм. Проводять активну імунізацію анатоксином у всіх дітей віком від 3 до 17років. У місцях з підвищеною захворюваністю на правець імунізація обов’язкова для всіх.
Для імунізації дітей використовують вакцини АКДС та АДС, які створюють імунітет не тільки проти правця, а також проти коклюшу і дифтерії.Дорослих проти правця імунізують двічі. Анатоксин вводять підшкірно – 0,5 мл двічі із інтервалом 1 місяць. Першу ревакцинацію роблять через 9-12 місяців після першої, потім – через 5-10, - у тій же дозі. Після імунізації – стійкий імунітет на довгі роки.
Екстренна профілактика: 0,5 стовбнячного анатоксину тим, хто не був привитий. У екстренних випадках вводять 1,0 мл анатотоксину правця разом із протиправцевою сироваткою. Сироватку вводять іншим шприцем і у іншу частину тіла. Можна також застосовувати протиправцевий донорський гама-глобулін в/м- 3,0 мл.
