Повір! Добро завжди перемага,
Колись кривава куля стане цвітом,
Метал ві¥ни поїсть стара іржа...
І поле бою попророста хлібом.
Колись у небі будуть лиш птахи,
Окопи- шрами заростуть травою.
Піднімуть келих Воїни- сини
За Перемогу, що омита кров'ю.
Колись для нас настане світла мить,
Сирени стихнуть, запанує тиша.
Кривавий лютий, вірю, відболить
І знов розквітне українська вишня.
Добро, повір, завжди перемага!
І крізь сніги проб'ється зелень саду.
Тоді в наш край повернеться весна,
Лишивши лютий назавжди позаду.
05.04.2023 р.
Мартусь К.
