Поцілую пасочки окрайчик,
Там десь у лісах ночуєш Ти...
В мене на серветці милий зайчик,
А Тобі б тепла десь віднайти.
На столі від писанки шматочки,
Їх змітаю трепетно в долоні,
На Тобі військовая сорочка
Й фото найдорожчих в телефоні.
Хочеться радіти, але плачу...
Свято серед крові, куль і болю.
Миру б дочекатись і побачить
Для дітей своїх щасливу долю!
Пасочки святу солодку радість
Вдячно позбираю всю до крихти,
Хай Господь пробачить мою слабкість,
Ти правий, нам треба, треба жити!
Автор Катя Сорока
