Постаріла осінь ще на день.
Час зітер її колишню вроду.
Діставала спогади з кишень,
Мов років прожитих нагороду.
Все минулось, наче й не було.
Вже туманом коси посріблились.
Листопадом стежку замело,
А душі ще квітнути хотілось.
Ольга Дриль
Стрічка блогів
