Поскладаю у валізу
Все, що день подарував.
Підкладу у грубку хмизу,
Щоб вогонь не затухав.
Всі здобутки позбираю,
Буду ревно берегти.
А невдачі позбуваю,
Щоб не зміг ніхто знайти.
Проживу цей день, а далі
Буду другий виглядать.
Будуть радощі й печалі,
Поруч з мріями лежать.
Поскладаю, позбираю.
І піду, де вже зима.
Чи до пекла, чи до раю.
Я не знаю і сама.
Г.Потопляк.
2018.
