Полетіли, помчали, посунули
Вдалечінь легковажні хмарки.
Я дивлюсь, завмираю і думаю:
Полетіла б сама залюбки!
Ось ведмеді кумедні і слоники,
Мов пірнають на дно озерця!
Там гривасті лошата і коники -
Кавалькада без краю й кінця!
Бегемотики, зайчики й олені...
Дивовижні, м'які, чарівні...
Із хмаринок і хмар вони створені -
Посилають вітання мені.
Проводжаю захопленим поглядом
Акварелі на різні смаки!..
То пливуть мої мрії і спогади,
То пливуть заповітні думки!
Віра Джерельна
