ПОКЛИКАННЯ.

Кожна людина шукає своє місце під Сонцем.І щаслива та, яка знайде своє призначення і зуміє його пронести протягом життя. Саме це і є місією людини на Землі. Сьогодні професія вчителя – це покликання, яке спонукає йти в ногу з часом, бути агентом змін і відкривати нові таланти. Адже кожна дитина- це перлина! І доторкаючись до неї, ми відкриваємо щось нове і незвідане. В.О. Сухомлинський писав: “Діти як квіти. Доторкнись до кожної з них і вона задзвенить, і розсиплеться аромат, не схожий один на одного”. І саме ми, вчителі,сьогодні маємо давати не тільки освіту, а й розкрити індивідуальні можливості розвитку, створити благодатне соціальне поле для кожної дитини. А враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася сьогодні в Україні,усе більшої актуальності набуває виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни,активної громадянської позиції.І від того, які орієнтири у формуванні і становленні особистості будемо використовувати ми, вчителі історії, залежить якою людиною стане кожний з наших учнів: його гармонійний розвиток, ставлення до світу, вміння ефективно знаходити відповіді на запитання(значну частину яких неможливо передбачити),вміння оцінюватиі зв’язувати події (розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього), громадянське становлення, самовизначення у громадській і професійній сферах, а в завершеному варіанті – яким буде майбутнє України. Тому я, у своїй практичній педагогічній діяльності в школі, сформулювала для себе головне завдання – “НАВЧАЮЧИ, ВИХОВУВАТИ ОСОБИСТІСТЬ”. А для цього в своїй роботі даю не тільки певні знання, але й створюю умови та обставини, за яких проявляються кращі риси учнів, їх товариські стосунки та взаємоповага, працюю над розкриттям їх здібностей та талантів,сприяю розвитку моральних якостей дитини, поваги до друзів, однокласників,дорослих, до країни, у якій вони живуть.