Музе́й лі́су і спла́ву — розташований біля села Синевир (Міжгірський район, Закарпатська область), на річці Озерянці (Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини.
Музей лісу і сплаву знайомить зі знаряддями праці лісорубів і плотогонів (бокорашів).
У місці, де створено музей, в середині XIX ст. було побудовано унікальну гідротехнічну споруду — клявзу. Це була гребля з воротами для скидання води. Гребля функціонувала до 1960 р. У середині 1990-х рр. споруда відновлена, і на її основі створено музей, який входить до складу Національного природного парку "Синевир".
Український Музей лісу і сплаву — єдиний у Європі та один із двох у світі. Музей належить Мінекології, він зазнав значних пошкоджень під час катастрофічних паводків 1998 та 2001 років.
Лінію Арпада Угорщина почала будувати 1940 р. для захисту від наступаючих радянських військ. Природний рельєф Карпат дозволяв будувати такі військові укріплення, з яких артилерійським вогнем можна було зупинити рух противника. З цією метою у Колочаві звели близько тридцяти залізобетонних бункерів. Від вогневих точок до бункерів тягнулись укріплені земляні траншеї, в яких були прокладені лінії телефонного зв'язку; вогневі точки обладнали автоматичною стрілецькою зброєю, мінометами, гранатами і легкими протитанковими гарматами. Також річка Теребля у декількох місцях була перегороджена кількома рядами бетонних пірамід, — деякі з них збереглися досі у первісному вигляді. Багато бетонних пірамід реставратори Лінії Арпада зібрали по Тереблі та відновили. Вони стали частиною музею. Лінії Арпада протягається Закарапаттям майже на 600 км. Боїв тут так і не було. Червона армія дізналася про оборонну систему й атакувала в іншому місці. Втікаючи, угорці підривали бункери.
Підйом на гору Кам'янка.
Встановлення наметового містечка.
Відвідування ведмежого притулку та похід на озеро Синевир.
Похід до гейзера у селі Вучкове.
