Поговори зі мною, помовчи.
Постій біля порога, ніч послухай.
І помолись, і навіть закричи.
І не заплач, хоч на душі розруха.
Хоч там глибокі вирви від ракет.
Посічена душа, несповідана.
Ти принеси їй весняний букет,
Хай заживе її глибока рана.
Ти принеси, а я його поллю.
А я поллю і посаджу хай квітне.
Тебе прошу і Бога я молю -
Пошли нам літо тепле і привітне.
І радість, й перемогу. Не жалій.
Ти принеси Її таку велику
Щоб день завмер на квіточці малій
І ніч молилась Богу-Чоловіку.
І ми з тобою будемо мовчать.
Тремтіть від щастя, марити весною.
Ми будемо від радості кричать.
Поговори, о доленько, зі мною...
Г.Потопляк.
