Нездоланна
Крізь сотні літ страждань та муки,
Гірких принижень, нестерпних катувань
Під злий пророчий скрегіт крука
Ти не скорилась від страждань!
На витоптаній ханськими кіньми землі
Знов буйно трави зеленіли,
І знов лунали радісні пісні,
Коли гармати німців відгриміли…
Ти гордо піднімалася з колін,
І голови ні перед ким ти не схилила!
В душі твоїй є непоборна сила,
Яка жадає лиш на краще змін!
Знов ворог не дає спокою:
Таврує Крим, мордує Схід…
Доньки й сини твої стають до бою
Щоб обірвать кривавий слід !
