Навколо височіють могутні смереки та вікові буки, чиї крони десь високо вгорі переплітаються, створюючи живий зелений дах. Тут панує особлива, велична тиша, яку порушує лише тихий шелест вітру у верхівках дерев, багатоголосий спів лісових птахів та далекий гуркіт гірського потоку. Повітря настільки чисте й густе, що його хочеться пити: у ньому змішалися аромати смоли і диких трав.
Стомлені, але переповнені приємних вражень, життєрадісних емоцій, нових знань і навіть знайомств поверталися всі додому. Не одна монетка впала в гірські потоки, щоб, як кажуть у народі, повернутися сюди, в цю чарівну казку, знову.
