Українська козацька держава розпочинає своє літочислення в 1649 році, коли внаслідок Зборівських угод між керівництвом Речі Посполитої та гетьманом Богданом Хмельницьким було утворено автономію у складі Київського, Чернігівського,Брацлавського воєводств та земель на схід від річки Случ. Цьому передували кілька гучних перемог козацько-татарського війська, зокрема під Жовтими водами, Корсунем та Пилявцями та тріумфальним в’їздом козаків у Київ, де і відбулося своєрідне помазання на монарха (за європейською традицією, відпущення минулих і майбутніх гріхів) Хмеля єрусалимським патріархом Паїсієм. Отож,1649 рік можна вважати початком модерної української державності під назвою Військо Запорозьке, згодом Гетьманщини, що протрималась на українських теренах до ліквідації у 1764 році російською імператрицею Катериною ІІ.
Хмельницький прагнув "вибити з лядської неволі" усі землі руські, включаючи і ті, де свого часу існувало Галицько-Волинське князівство. Претендував і на білоруське Полісся, що також бунтувало і покозачувалось. Тобто, засновник української козацької держави хотів зібрати під своєю булавою всю спадщину Київської Русі, за винятком далеких залісських земель,що вже не одне століття належали сильній Московській державі.
Давайте ж спробуємо розібратись, до якої цивілізації в більшій мірі належало це нове територіальне утворення, до Європейської чи до Азійської влади. Розпочнемо з аналізу організації влади. В ті часи Україна стогнала від тотального протистояння на ґрунті релігії,національності та боротьби між представниками різних майнових прошарків. Тому і не дивно, що систему влади Хмельницького цілком слушно можна назвати військовою диктатурою. Гетьман був верховною владою, головним суддею. Через його руки проходили усі фінансові справи держави. Він обирався пожиттєво. Тобто, гетьмана за повнотою влади можна прирівняти до хрестоматійного азійського деспота, вождя.
