Найдрібніші частинки пластику, що у величезній кількості плавають в морі, передаються по харчовому ланцюжку і зрештою опиняються в нашій тарілці.
Проблема мікропластіка – частинок пластмаси розміром менше 5 мм в діаметрі – перед екологами та морськими біологами стоїть вже давно. Пластмаси – найбільш поширений тип морського сміття, вони становлять від 60 до 80 % всіх морського сміття і більше 90% всіх плаваючих в морі частинок.
Багато морських мешканців легко приймають різнокольорові шматочки пластмаси за щось їстівне і тим самим завдають собі шкоди. Наприклад, як показали недавні дослідження, проведені в Національному центрі екологічного аналізу і синтезу (NCEAS) Каліфорнійського університету в Санта -Барбарі, крихітні шматочки пластику (до 1 мм в довжину) серйозно погіршують стан здоров’я і навіть можуть викликати масову загибель морських черв’яків-піскожилів (Arenicola marina), що населяють приливно-відливну зону. Вчені оцінювали стан тварин у двох акваріумах – в одному вода і ґрунт містили пластикові частинки, а в іншому – не було. Черви в забрудненому акваріумі дуже швидко втратили апетит і стали помітно менш рухливими в порівнянні з контрольною групою.
Морські черв’яки – дуже важливі учасники морської екосистеми. Ці кільчасті хробаки довжиною близько 20 см риють нірки, пропускаючи через себе неабияку кількість ґрунту. За оцінками, на одному гектарі морського узбережжя через кишечник морських хробаків може проходити 16 т ґрунту на добу. А в грунті осідає величезна кількість пластикових частинок, так що цим тваринам важко вберегтися від попадання пластика в організм. Піскожили – улюблена здобич багатьох риб і ракоподібних, а крім того, рибалки активно використовують їх як наживки, як і дощових черв’яків.
