Плачуть Янголи не видними сльозами..
Плаче хлопчик…Рухнув цілий світ..
Світ ,де поруч завжди була мама..
Рідні люди.. іграшки …і кіт..
За секунду..мить..його не стало..
Зруйнувало все нікчемне зло..
Там ,десь під завалами зосталось
Все найкраще…з того …що його…
І ніхто його тепер не кличе…
Або він не чує …В метушні…
Щось гуркоче..хтось кричить.. там вище..
«Може Бог у темному вікні..?
Може теж завали розгрібає?
Може теж рятує ще живих?»
Він так мало рочків іще має—
був би більшим ..він би допоміг..
І душа дитяча ,аж здригалась
Чмихав носик ..морщилось чоло..
Курява угору підіймалась..
Димом пахло…домом,що було…
Метушня…Руїни..Люди..Люди..
І спішать десятками «Швидкі»
А маленьке серденько у грудях..
Просить : «Маму ,Боже, збережи..»
І весь час в малесенькій голівці
Крутяться уїдливі думки:
«Чом вбивають тих,хто українці?
Хто дозволив..?» …йому невтямки…
Плачуть діти..З страху помирають..
Їх вбивають ще у животі…
Плачуть Янголи…О ,ні вони ридають
А ти ,світе , далі все мовчи
Та колись вони тебе спитають
Чом не зупинив жахіттям лік
У Дніпрі..У Бучі.. Миколаїв ..
Чому плакав в той кривавий рік
Бо за все..усі ж відповідають
Хоч на небі…як не на землі..
Поки світ мовчить і співчуває
Боже,діток прошу бережи !
М
Ї
Автор: Лариса Юсковець
Все реакции:
108108
