ПІСЛЯВЕСІЛЬНЕ
Коли впаде остання квітка
З твого весільного вінка,
І серце в грудях - мов лелітка,
І вже його міцна рука
Торкатиме тебе несміло,
А місяць зір сипне з торбів,
Ти зрозумієш - твоє тіло
Йому належить - не тобі.
І милуватися тобою
Він буде з місяцем удвох.
А ти своєю голизною
Зведеш їх з розуму обох.
І попливе чарівна казка
О, Боже ... небо голубе...
Й незвідана ще досі ласка
Огорне хвилею тебе.
І розіллється захмеліло
Вулкан ... лавиною із гір.
І буде плавитися тіло,
Все заціловане до дір.
І тут любий стане незрячим
Від тої ласки і тепла.
Лиш чути шепіт губ гарячих:
- А ти ... невинною ... була...
