Підвиває завірюха, йде сніжок лапатий...
Прислухаємось...Немов, хтось іде до хати .
Під дверима вже стоїть, стукає, зітхає,
Сам з собою гомонить... Раптом затихає.
Відчиняєм вхідні двері, стоїмо в тривозі.
Придивились... Що за диво- ЩАСТЯ на порозі.
Стоїть в шапці набакир, весь в снігу кожушок,
Комір ледве дістає до маленьких вушок.
На руці висить валіза- нова, здоровенна.
Всіх миттєво підкупила посмішка блаженна.
А воно привітне, миле ...Речі склало, вмилось
І назавжди в новій хаті з нами поселилось.
Розчинилось у саду, розлилось в кімнатах,
І з онуком принесло в дім наш справжнє свято.
В новорічну ніч ясну ЩАСТЯ світом ходить...
Двері навстіж відчиніть- хай до вас заходить.
Надія Козлова
