Дистанційне навчання – це навчання на відстані, коли педагог не знаходиться в безпосередньому контакті з учнями. Дистанційне навчання дозволяє побудувати індивідуальну освітню траєкторію для кожного учня й реалізувати її в найкомфортнішому режимі.
Дистанційний вчитель – особистість, дотична до особистостей учнів. Навіть при виконанні дистанційних завдань можна проявити свою особистість: увагу до людей, їхніх успіхів і невдач або неуважність, байдужість.
Вчитель повинен мати крім учнів і школи бути ще якісь захоплення, інтереси, власне, ще когось любити. Тому що щасливий вчитель буде нести щастя своїм учням.
Особисті історії з життя педагога надихають і слугують прикладом для учнів, спонукають шукати власні інтереси і реалізувати їх.
І при очному, і при дистанційному навчанні особистість вчителя для учня відіграє важливу роль. Так само, як вчитель має цінувати й поважати особистість учня.
На дистанційній формі вчителю потрібно слідкувати за інтонацією, артикуляцією, темпом мовлення; вдумливо добирати слова, чітко й лаконічно формулювати завдання. Виникає потреба систематизувати навчальний матеріал і подавати його максимально чітко, системно. Прекрасні інструменти для цієї мети – диспути, дискусії, дебати тощо, а особливо якщо до цього процесу приєднаються батьки дітей. Які будуть не заважати, а допомогати дітям опоновувати нові знання.
Саме це підвище самооцінку вихованців.
