Пріоритетним напрямком удосконалення методики викладання історії в школі для вчителів-практиків має стати формування системи підготовки учнів до ЗНО як важливого аспекту організації навчального процесу, спрямованого на набуття життєво необхідних компетентностей на основі історичних знань.
Безумовно, провідна роль у підготовці учнів до ЗНО відведена вчителю, що виступає в ролі фасилітатора освітнього процесу,що виважено здійснює відбір методів, прийомів та форм організації освітнього діалогу, самоосвітньої та пошукової діяльності учнів, підготовки здобувачів освіти до участі в процедурі ЗНО.
Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання вчителю рекомендується:
виважено здійснювати підбір комплектів навчальних засобів: навчальних програм з предмета, «Інформаційних матеріалів», підготовлених Українським центром оцінювання якості освіти, шкільних підручників, довідників, збірників тестових завдань та інші посібників,що рекомендовані МОН України та УЦОЯО;
готувати учнів до ЗНО на різних етапах навчання:
під час вивчення нового матеріалу;
- під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного
контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання, тренажери, які
можна використовувати як для відпрацювання поточного матеріалу, так
і під час підготовки учнів до ЗНО);
- на етапі закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові
вправи);
- у процесі залучення до виконання домашніх завдань (тестові завдання
для самоконтролю).
